Деякі християни через власні лінощі та безпечність виходять із церкви ще до закінчення служби і думають собі, що в цьому немає нічого страшного. Але, насправді, це дуже недобре, бо в дійсності це є не наше бажання, а диявола. Це він виводить нас із церкви раніше ніж це повинно бути, і тому, виходячи з церкви ми догоджаємо ворогу нашого спасіння. Це ми зараз і доведемо вам.
Жив у Києво-Печерському монастирі прозорливий старець на ім’я Матфій. Одного разу, коли він стояв у церкві на своєму місці, подивившись на братію на хорі, побачив біса в дивному одязі, за плечами у якого був оберемок квітів. Біс обходив ченців і на кожного кидав по квітці. До кого квітка причіплялася, той робився розслабленим розумом, вигадував якусь незначну причину до виходу з церкви, виходив з неї, і прийшовши до келії лягав спати. А до кого квітка не причіплялася, той стояв міцно та співав Богу. Все це старець розповів братії. Чуючи це, ченці жахнулися та постановили собі більше не виходити з церкви до закінчення богослужіння.
Тому, пам’ятаймо, що коли виходимо з церкви передчасно, то грішимо та догоджаємо ворогу нашого спасіння. Він не дрімає, а всіляко завжди намагається ввести нас у гріх. І коли він стане спокушати вас до передчасно виходу з церкви, скажіть йому те ж, що сказав йому одного разу інок Ісаак: – Ні, не твій я, дияволе, а раб Божий. І продовжуйте стояти в храмі Божому благоговійно та з максимальною уважністю до самого кінця служби, підносячи свій розум до небесного, вічного і божественного.
Амінь.
