Бесіда і суспільство ближніх дуже діє на людину. Бесіда і знайомство з вченими повідомляє багато відомостей, з поетом – багато піднесених думок і почуттів, з мандрівником – багато знань про країни, про вдачі і звичаї народних. Очевидно: бесіда і знайомство зі святими повідомляють святість. З преподобним преподобний будеш, і з чоловіком невинним неповинний будеш, із обраним обраний будеш. (Пс. 17; 26-27).
Відтепер, під час короткого земного життя, яке Писання не назвало навіть життям, а мандруванням, познайомся зі святими. Ти хочеш належати на небі до їхнього суспільства, хочеш бути учасником їх блаженства? – Відтепер іди в спілкування з ними. Коли вийдеш з храмини тіла, – вони візьмуть тебе до себе, як свого знайомого, як свого друга (Лк. 16,9).
Немає ближчого знайомства, немає тісніше зв’язку, як зв’язок єдністю думок, єдністю почуттів, єдністю мети (1 Кор. 1,10).
Де однодумність, там неодмінно і одностайність, там неодмінно одна мета, однаковий успіх у досягненні мети.
Зрозумій собі думки і дух святих Отців читанням їх писань. Святі Отці досягли мети: спасіння. І ти досягнеш мети по природному плину речей. Як один розум і одностайний святим Отцям, ти спасешся.
Небо прийняло свого блаженне нутро святих Отців. Цим воно засвідчило, що думки, думки, діяння святих Отців вгодні йому. Святі Отці виклали свої думки, своє серце, образ своїх дій у своїх писаннях. Значить: яке вірне керівництво до неба, засвідчене самим небом, – писання Отців!
Писання святих Отців складені за радами або під впливом Святого Духа. Дивна в них згода, дивне помазання! Той, що керується ними має, без всякаго сумніву керівником Святого Духа.
Усі води землі стікаються в океан, і, може бути, океан слугує початком для всіх вод земних. Писання Отців з’єднуються все в Євангелії; всі хиляться до того, щоб навчити нас точного виконання заповідань Господа нашого Ісуса Христа, усіх їх і джерело і кінець – святе Євангеліє.
Чи не порахує для себе достатньою читання одного Євангелія, без читання святих Отців! Це – думка горда, небезпечна. Краще нехай приведуть тебе до Євангелія Святі Отці, як улюблене своє дитя, яке здобуло попереднє виховання і освіту за допомогою їхніх писань.
Багато хто, все, що відкинули шалено, зарозуміло святих Отців, що приступили безпосередньо, з сліпою зухвалістю, з нечистим розумом і серцем до Євангелія, впали в згубну оману. Їх відкинуло Євангеліє: воно допускає до себе одних смиренних.
Читання писань отеческих – батько і цар всіх чеснот. З читанням отцівських писань навчаємося істинному розумінню священного Писання, правдивій вірі, жити за заповідями євангельським, глибокій повазі, яке повинно мати до євангельських заповідей, словом сказати, – порятунком і християнською досконалістю.
Читання отцівських писань, після применшення Духоносних наставників, стало головним путівником для бажаючих спастися і навіть досягти християнської досконалості (Преп. Ніл Сорський. Правила).
Книги святих Отців, за висловом одного з них, подібні до дзеркала: дивлячись на них уважно і часто, душа може побачити всі свої недоліки.
Знову – ці книги подібні багатому збору лікарських засобів: у ньому душа може знайти для кожного із своїх недуг рятівне лікування.
Говорив святий Епіфаній Кіпрський: “Один погляд на священні книги збуджує до благочестивого життя” (Алфавітний Патерик).
Читання святих Отців має бути ретельне, уважне і постійне: невидимий ворог наш, хто ненавидить голос затвердження (Притч.11, 15), ненавидить особливо, коли цей голос виходить від святих Отців. Цей голос викриває підступи нашого ворога, його лукавство, відкриває його мережі, його образ дій: і тому ворог озброюється проти читання святих Отців різними гордими і хульними помислами, намагається вкинути подвижника в метушню піклування, щоб відвернути його від спасительного читання, поборює його зневірою, нудьгою, забудькуватістю. З цієї лайки проти читання святих Отців, ми повинні зробити висновок, як спасительна для нас зброя, стільки ненависне ворогом. Усильно піклується ворог про те, щоб забрати його з наших рук.
Кожен вибери собі читання Отців, що відповідає своєму способу життя. Відлюдник нехай читає Отців, що відповідає своєму способу життя; чернець, що живе в гуртожитку, – Отців, які написали настанови для чернечих гуртожитків; християнин, який живе посеред світу, – святих Отців, що вимовили свої повчання взагалі для усього християнства. Кожен, в якому б званні не був, почерпай щедру настанову в писаннях Отців.
Неодмінно потрібне читання, відповідне способу життя. Інакше будеш наповнюватися думками, хоча і святими, але нездійсненними самою справою, збудливими безплідною діяльністю тільки в уяві і бажанні; справи благочестя, достойні твоєму способу життя, будуть вислизати з рук твоїх. Мало того, що ти станеш безплідним мрійником, – думки твої, знаходячись у безпрестанном протиріччі з колом дій, будуть неодмінно народжувати в твоєму серці збентеження, а в поведінці невизначеність, обтяженість, шкоду для тебе і для ближніх. При неправильному читанні священного Писання і святих Отців, легко можна ухилитися зі спасительного шляху в непрохідне нутро і глибоку прірву, що і сталося з багатьма.
