Скільки всього святих у християнстві – невідомо. Житія і описи святих не вміщаються у найтовстіші томи Четьїв-Міней, про подвиг тисяч ніколи не стане відомо… Ми не дізнаємося про мучеників перших століть християнської Церкви, розірваних дикими звірами на арені цирку за віру в Христа, прихованими від нас залишаться імена подвижників і ченців, котрі жили в самітно і так гаряче молилися за мир, не злічити й імен віруючих, розстріляних у роки безбожництва в таборах.
Історія
Свято відоме з кінця IV – початку V століть. Існує проповідь Іоанна Златоуста на пам’ять «всіх святих, по всьому світу постраждалих», у якій вже вказується день святкування, аналогічний існуючому в даний час. Серед пісень Єфрема Сирина є згадка про святкування в честь всіх святих 13 травня.
Сирійський лекціонарій вказує на п’ятницю після Великодня як на день пам’яті всіх святих. Єрусалимська соборна практика V-VII століть, реконструйована за грузинським перекладом Лекціонарію, містила свята на честь всіх мучеників (22 січня) і в честь «всіх апостолів і всіх святих, які взяли їх вчення» (16 квітня).
Студійський, а потім і Єрусалимський Типікон остаточно поміщають свято в честь всіх святих на перший тиждень (у неділю) після П’ятидесятниці. Така послідовність свят виявляє їх логічний зв’язок: святі просяяли хоч і в різний час і різними подвигами, але по благодаті єдиного Святого Духа, Який зійшов на Церкву в день П’ятидесятниці.
