У богослужінні четвертої седмиці Великого посту Церква розповідає про високий приклад постницького життя в особі подвижника VI століття преподобного Іоанна Ліствичника.
Він написав твір “Ліствиця”, в якому показав ліствицю або порядок добрих діянь, що призводять нас до Престолу Божого.
Святий Іоанн народився близько 570 року у благочестивого подружжя Ксенофонта і Марії. На 20 році життя він постригся в чернецтво у Синайському монастирі. По смерті старця Мартирія, під керівництвом якого подвизався 19 років, прп. Іоанн віддалився в пустинне місце, зване Фола, де провів 40 років у суворому пості, молитві, самоті й мовчанні.
Преподобний Іоанн ухилявся від усякого роду особливих подвигів. Куштував він все, що дозволялось за чернечою обітницею, але – помірно. Не проводив він ночей без сну, хоча спав не більше того, скільки необхідно для підтримки сил, щоб невпинним пильнуванням не втратити розуму. Перед сном він довго молився й багато присвячував часу читанню спасенних книг.
Але якщо у зовнішньому житті прп. Іоанн діяв у всьому обережно, уникаючи крайнощів, небезпечних для душі, то у внутрішньому духовному житті він, «запалений божественною любов’ю», не хотів знати меж. Він особливо глибоко був пройнятий почуттям покаяння і виливав рясні сльози, сокрушаючись про свої гріхи.
Все життя його було безперервною молитвою і безмірною любов’ю до Бога. Після 40 років подвигів він став ігуменом Синайської обителі, але через 4 роки знову пішов в усамітнення й мирно відійшов до Господа на 80-му році життя.
Найбільший з подвижників благочестя, прп. Іоанн не тільки сам досяг висоти духовної досконалості, але і іншим залишив керівництво для їх духовного життя, написавши спасенний твір «Ліствиця», де представив 30 ступенів духовного сходження до досконалості.
У «Ліствиці» описується боротьба подвижника благочестя з такими вадами і пристрастями, як обжерливість, блуд, грошолюбство, гордість, марнославство, гнів та ін., які однаково властиві і ченцю, і звичайній людині. Разом з цим «Ліствиця» спрямовує до виховання чеснот, обов’язкових для християн, таких як лагідність, ціломудріє, терпіння, смирення, молитва та ін. Зображуючи шлях поступового сходження до моральної досконалості, «Ліствиця» є вірним і надійним керівництвом до духовного життя для ревнителів благочестя і спасіння душі.
