Свобода людини, її право вибору – це найбільший дар Господа. «Отже, стійте у свободі, яку дарував нам Христос, і не піддавайтеся знову під ярмо рабства» (Гал. 5:1), – говорить апостол.
Водночас свобода – велика відповідальність. Але як багато людей намагаються втекти від неї.
Хтось не хоче самостійно приймати рішення, хтось боїться, комусь ліньки, а для когось так простіше. Іноді безвідповідальність навіть прикривається «благочестям».
Так, деякі християни уникають прийняття важливих рішень під приводом «слухняності»: мовляв, нехай за мене вирішить якийсь «старець» або якась важлива церковна особа тощо, а я самоусунуся. Звичайно, до справжнього послуху це не має відношення, це лише духовний інфантилізм, і, зрозуміло, це ніяк не позбавить відповідальності за помилки і гріхи.
Спостерігаються також спроби дистанціюватися від важливих проблем, виправдовуючись високою духовністю, коли людина не бажає вирішувати життєві завдання, стверджуючи, що все це суєта. Так міг би сказати інок-затворник, але для сім’янина, наприклад, це та сама безвідповідальність.
Подібне бачимо у зв’язку з постовим статутом. Людина може зосередитись на буквальному дотриманні харчового посту, але при цьому не бажає боротися із пристрастями, духовно рости, змінюватись. І це теж спроба уникнути відповідальності. «А що такого, – скаже такий постник, – адже я дотримуюся всіх правил». І, звичайно, буде помилятися.
А буває і так, що якийсь активіст, горя, як йому здається, «праведним гнівом», готовий розпалити пожежу в Церкві і при цьому, зрозуміло, вважає, що він точно бере на себе відповідальність. Але про яку відповідальність можна говорити, якщо такі борці не замислюються про наслідки своїх дій – мовляв, ми запалимо, а там будь що буде.
Отже, безвідповідальність може виряджатися в різні образи. Це змушує нас бути пильними та уважними до власних вчинків, адже уникати відповідальності – значить відкидати Творця, який дав нам вільну волю. Яким би «добрим» приводом безвідповідальність себе не прикривала, вона так само залишиться безвідповідальність.
І як би ми не ховалися від прийняття рішень, нам важко буде уникнути відповіді, коли очима станемо перед Христом.
