Ні для кого не секрет, що православний піст стосується не тільки тілесної їжі, а й духовної.
Колись німецький філософ Фейєрбах писав: «Людина є тим, що вона їсть», і це стосується не тільки харчування як такого. Ще більше на людину впливає інформація, яку вона споживає.
На жаль, про це доводиться нагадувати на початку кожного посту, оскільки токсична інформаційна атмосфера в останні роки постійно оточує нас.
З цією атмосферою дуже важко боротися, адже навіть якщо ми більш осмислено і критично підходимо до споживаної інформації, відсікаючи все непотрібне, але вона все одно наздоганяє нас через наше оточення.
Ситуація погіршується, коли ми навіть не намагаємося боротися з нездоровим інформаційним середовищем або самі починаємо поширювати його навколо себе, сіючи ненависть, підозрілість, політизованість, негативний активізм тощо.
У цьому стані людина не здатна зупинитися, осмислити те, що відбувається навколо, не може спокійно і від серця молитися, ії розум зайнятий чим завгодно, тільки не молитвою. Куди їй молитися, якщо потрібно терміново «рятувати» Церкву, країну, планету — що завгодно. Більше того, від таких «активістів» ми часто чуємо негативні випади: «Може, досить вже молитися і пора зайнятися чимось вартим уваги?», «Поки ви там молитеся, тут світ руйнується!» і т. п.
Таким світоглядом людина демонструє крайній ступінь невіри, несмирення, недовіри до Бога. Що може бути вище молитви, сказаної від серця, особливо в таких ситуаціях, коли людина смиренно усвідомлює, що своїми силами вона не здатна нічого змінити? Саме в такій ситуації осягається фраза: «…Моя сила звершується у немочі» (2 Кор. 12:9).
Вступаючи в Різдвяний піст, хочеться побажати всім нам більше уваги приділяти читанню Святого Письма, працям святих отців Церкви, молитві і добрим справам. Інакше жоден тілесний пост нам не буде корисний.
