3 C
Lutsk
Субота, 16 Жовтень, 2021
Творіння святих отців

Коротке правило для благочестивого життя

Повчання старця Олексія Московського

Примушуй себе вставати рано і в певний час. Без особливої причини не спи більше семи годин. Щойно прокинешся, одразу ж піднеси думки свої до Бога й осіни себе з благоговінням хресним знаменням, думаючи про розіп’ятого Господа Ісуса Христа, Котрий для нашого спасіння помер на хресті. Негайно встань з ліжка, одягнись і не дозволяй собі довго ніжитися на м’якому ліжку і лишатися неодягненим. Одягаючись, пам’ятай, що ти знаходишся в присутності Господа Бога і Ангела Хранителя, і згадуй про падіння Адама, котрий гріхом позбавив себе одягу невинності, і смиренно проси у Господа Ісуса благодаті втілитися в Нього і так думати, відчувати, говорити і робити, як Він Сам і думав, і відчував, і говорив, і робив.

По тому негайно почни молитви вранішні; схиливши коліна, молися тихо, уважно, благоговійно і з глибокою покорою, як належить перед поглядом Всемогутнього; проси у Нього віри, надії та любові й благословення до справ того дня; проси собі сил, аби благодушно прийняти все те, що Він захоче в той день послати або попустити. Прийми твердий намір усе робити для Господа Бога, усе приймати від батьківської руки Його.

Розмірковуй так: «Може, цей день останній у моєму житті», — і все роби, як би ти хотів робити, готуючись стати зараз же на суд Божий. Дякуй Господу Богу за те, що зберіг тебе в минулу ніч і що ти ще живий та не вмер у гріхах. Скількох людей минулої ночі смерть представила на страшне судилище Господа! Також подякуй Богові, що є ще для тебе час благодаті й милосердя, що є ще час і засоби для покаяння і набуття неба. Щоранку думай про себе, що лише зараз починаєш і хочеш бути християнином, а минулий час марно згаяний.

Хоча б чверть години щоранку присвячуй на короткі роздуми про істинність віри, особливо про незбагненне таїнство втілення Сина Божого, про Друге пришестя Його, Страшний Суд, муки і рай. Після молитви і роздумів, якщо дозволяє час, почитай яку-небудь духовну книгу.

Після цього берися до справ твоїх, і всі заняття та справи твої будуть на славу Божу — пам’ятай, що Бог усюди бачить тебе, бачить усі дії, заняття, відчуття, помисли й бажання твої, і щедро відплатить тобі за добрі справи. Не починай жодної справи, не помолившись Господу Богу, адже те, що ми робимо або говоримо без молитви, потім виявляється або гріховним, або шкідливим і викриває нас через справи невідомим для нас чином. Сам Господь сказав: без Мене нічого чинити не можете ви.

У праці своїй будь завжди веселий і спокійний, її успіх доручи благословенню Господа і вдовольняйся тим, що ти зробив свою справу. Виконуй усе важке для тебе як епітимію за гріхи твої — у дусі послуху і покори; працюючи, промовляй короткі молитви, особливо молитву Ісусову, і уявляй собі Ісуса, Котрий у поті чола Свого їв хліб Свій, працюючи з Йосифом. Якщо праця твоя здійснюється успішно, за бажанням серця твого, то дякуй Господу Богу; якщо ж невдало, то пам’ятай, що і це Бог попускає, а Бог усе робить добре. Якщо ж залишається час перед обідом, то розглянь, як ти виконав те, на що наважився зранку або під час благочестивого читання, або під час роздумів.

Під час обіду уявляй Отця Небесного, Який розкриває руку Свою, щоб наситити тебе; ніколи не уникай молитви перед обідом і під час трапези, уявляй, що Ісус обідає з тобою; виділи від свого столу і нужденним. Після обіду вважай себе начебто одним із тих, що їх у числі п’яти тисяч наситив дивовижно Ісус Христос; і подякуй Йому від серця і моли, щоб Він не позбавив тебе небесної поживи — слова Свого і Святих Тіла і Крові Христових.

Якщо бажаєш життя мирного, то віддай усього себе Богу. До того часу ти не знайдеш душевного миру, доки не заспокоїшся в Єдиному Богові, люблячи Його Єдиного. Завжди і в усьому поминай Господа Бога і святу любов Його до нас, грішних. В усьому намагайся виконати волю Божу і годити лише Єдиному Богу. Не роби нічого проти заповідей Божих, не домагайся і не шукай нічого, крім Бога, роблячи і терплячи все для Бога. Турбуйся не про те, щоб поважали й любили тебе люди віку цього, але про те, щоб догодити Господу Богу і щоб совість твоя не викривала тебе у гріхах. Якщо ж хочеш невпинно пам’ятати про Бога, то скорботи і нещастя терпи, як такі, що справедливо тебе спіткали.

Пильнуй уважно самого себе, почуття, помисли, порухи серця і пристрасті; нічого не вважай несуттєвим, коли йдеться про твоє спасіння вічне. Згадуючи Бога, примножуй молитви твої, щоб Господь пом’янув тебе тоді, коли забудеш про Нього. В усьому хай буде твоїм учителем Господь Ісус Христос, на Котрого дивлячись оком розуму свого, питай себе самого частіше: що в цьому випадку подумав би, сказав і зробив Ісус Христос?

Привчись в усьому, що тільки бачиш, бачити щось добре. Будь покірний, тихий, смиренний, мовчи і терпи за прикладом Ісуса. Він не покладе на тебе хреста, якого ти не зможеш нести; Він Сам допоможе тобі нести хрест. Не думай здобути якусь чесноту без скорботи й душевного болю. Проси у Господа Бога благодаті виконувати якнайкраще Його найсвятіші заповіді, хай би вони здавались тобі дуже важкими. Виконав якусь заповідь Божу — очікуй спокуси, бо любов до Христа випробовується через долання перешкод. І навіть на короткий час не залишайся в неробстві, а перебувай завжди у праці та заняттях. Бо той, хто не працює, негідний імені людини і неодмінно загине. Усамітнюйся за прикладом Ісуса Христа, Котрий, віддаляючись від інших людей, молився Отцю Небесному. У час скрути душевної або збайдужіння до молитви і до всіх благочестивих занять не полишай справ благочестя — так Господь Ісус Христос тричі молився, коли душа Його була скорботною навіть до смерті. Роби все в ім’я Ісуса, і таким чином будь-яка справа твоя буде справою благочестя.

Більше слухай, аніж говори: в багатослов’ї не врятуєшся від гріха. Проси для себе в Господа благодаті своєчасно і мовчати, і говорити, й утримуй в мовчанні свої уста, щоб не згрішити язиком, і загороджуй слух, щоб не почути чогось супротивного Господові Богу. Не цікався новинами: вони розпорошують дух; з охотою розмірковуй про добрі справи. Тікай навіть від найменших гріхів, бо хто не віддаляється від малих, неодмінно впаде у більші й тяжчі. Якщо хочеш, щоб тебе не турбували злі помисли, то смиренно приймай приниження душі та скорботу тілесну, не частково, але у будь-який час, у будь-якому місці й у будь-якій справі. Всякий помисел, що віддаляє тебе від Господа, особливо поганий плотський помисел, виганяй зі свого серця якомога швидше, як скидаєш з одежі й найменшу іскру, котра потрапила на неї. Коли приходить такий помисел, то молись сильно: «Господи, помилуй, Господи, допоможи мені, Господи, не покинь мене, визволи від спокус» чи якось інакше.

Але серед спокус не бентежся. Хто посилає випадок до битви, Той дасть сили до перемоги. Будь спокійний духом, сподівайся на Бога: якщо Бог за тебе, то хто проти тебе? Проси в Бога, щоб він забрав у тебе все, що живить твоє самолюбство, хоч би й для тебе це було дуже гірко. Бажай жити й померти для Нього Одного, і цілком належати Йому. Коли зазнаєш якогось безчестя від людей, вважай, що це послано від Бога на твою славу; і таким чином у безчесті будеш без смутку та ніяковості, і в славі, коли вона прийде, будеш вірний і уникнеш осуду. Якщо маєш їжу й одяг, то будь цим задоволений, за прикладом Ісуса Христа, Котрий задля нас прийняв убогість.

Ніколи не сперечайся, занадто не захищай і не вибачай себе; нічого не говори проти начальників або ближніх без потреби чи зобов’язання. Будь щирий і простий серцем; з любов’ю приймай настанови, вмовляння і викриття від інших, хоч би ти й уважав себе дуже мудрим. Не будь ненависником, заздрісним, безмірно суворим у слові й справах. Чого не хочеш собі, того й не чини іншим, і чого собі від інших бажаєш, те спершу сам зроби іншим. Якщо хтось відвідає тебе, то піднеси серце твоє до Господа Бога і моли Його дарувати тобі дух покірний, лагідний, розсудливий… Уявляй, що Ісус знаходиться серед тих, з ким ти знаходишся і розмовляєш. Слова твої розчиняй сіллю премудрості, твердо пам’ятаючи, що часу обмаль, що людина має дати собі звіт у марнослов’ї: у розмові визначай певну мету і намагайся спрямувати її до спасіння душі. Коли ж кому принесеш користь, то визнай у цьому благодать Божу.

Коли ти буваєш наодинці з собою, то випробовуй себе, чи не став ти менш добрим, ніж був раніше, чи не згрішив ти так, як досі не грішив? Якщо згрішиш, то негайно проси прощення в Бога зі смиренням, з покорою і упованням на Його ласку і поквапся принести покаяння перед отцем духовним; бо ж усякий гріх, що залишився без покаяння, є гріхом до смерті, про який, якщо навіть і святий помолиться за іншого, не буде почутим. До того ж якщо не будеш журитися про гріх, учинений тобою, то знову скоро в нього поринеш. Намагайся робити кожному добро, яке і коли тільки можеш, не думаючи про те, оцінить чи не оцінить він його, буде чи не буде тобі за це вдячний. І тішся не тоді, коли зробиш комусь добро, а коли без злопам’ятства стерпиш образи від іншого, особливо від облагодіяного тобою.

За вечерею згадуй про останню вечерю Ісуса Христа, і моли, щоб Він удостоїв тебе вечері небесної. Перш ніж ляжеш спати, випробуй твою совість, проси світла до пізнання гріхів твоїх, розмірковуй про них, проси прощення за них, обіцяй виправитися, визначивши зрозуміло й точно, у чому саме і як ти думаєш виправити себе. Потім, передавши себе Богу, ніби ти маєш цієї ж ночі постати перед Ним, доручи себе Божій Матері, Ангелу Хранителю, Святому, ім’я якого носиш.

Якомога частіше ходи до храму на Божественну службу, особливо прагни якнайчастіше бути на Літургії. А недільні й святкові дні неодмінно присвячуй справам благочестя; завжди, коли знаходишся в храмі, уявляй, що ти знаходишся у присутності Бога, Ангелів й усіх Святих; решту часу дня після Літургії присвяти благочестивому читанню та іншим справам благочестя й любові. Свій день народження особливо присвячуй справам благочестя. Щороку і щомісяця роби суворе випробування твоїй совісті. Сповідуйся і долучайся до Святих Таїнств якомога частіше. Прилучайся до Святих Таїнств завжди з істинним голодом і з істинною спрагою душі, з розчуленням серця, з благоговінням, смиренням, вірою, сподіванням, любов’ю.

Якомога частіше розмірковуй про страждання і смерть Ісуса Христа, і благай Його ризою заслуг Своїх покрити всі гріхи твої і прийняти тебе до Царства Свого. Ім’я Ісуса завжди май на вустах і в серці. Якомога частіше розмірковуй про велику любов Господа до тебе, аби й самому тобі возлюбити Його всім серцем твоїм, усією душею твоєю і всіма силами твоїми, і таким чином будеш вести мирне життя на цій землі й блаженне на небі повік.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа хай буде з тобою.

Джерело

Вас може зацікавити

Три речі, які слід зробити у день Стрітення Господнього – поради свт. Феофана Затворника

Редактор Головний

ЩО НАМ РОБИТИ, ЩОБ ЖИТИ КРАЩЕ?- СВЯТИТЕЛЬ МИКОЛАЙ СЕРБСЬКИЙ

Редактор Головний

Чому не можна працювати у неділю та святкові дні

Редактор Головний