Святкування на честь ікони Божої Матері “Казанська” 21 липня має своїм початком чудесне явлення її в Казані у 1579 році.
Історія оповідає, що через деякий час після підкорення Казані молодим царем Іваном Грозним, установлення ним Казанської єпархії та успішного поширення християнства, магометани стали чинити опір. Пожежа 1579 року, що знищила половину Казанського кремля й прилеглої частини міста, вони розцінили як гнів руського Бога.
Саме в цей час для зміцнення Православ`я в Казані була явлена милість Божа через чудове явлення ікони Богоматері, що отримала з цієї нагоди найменування Казанська. Таким чином пожежа в Казані стала ознакою остаточного падіння ісламу і утвердження Православ’я на всій золотоординській землі, майбутньому Сході Руської держави.
Місто незабаром почало вставати з руїн. Разом з іншими погорільцями, на місці згарища, намірився поставити собі новий будинок і стрілець Даниїл Онучин. Якось його дев’ятирічній дочці Матроні з’явилася уві сні Божа Матір, наказуючи повідомити архієпископу і градоначальникам, щоб вони витягли із землі Її образ, вказавши і місце на попелище, де треба було копати. Але, коли дівчинка розповіла про своє бачення батькам, на її слова не звернули увагу. Тоді Матір Божа з’явилася дівчинці вдруге, а на третій раз вона уві сні побачила саму ікону, від якої виходив грізний голос:
«Якщо не розповіси про те, що я тобі наказувала, Я з’явлюсь в іншому місці, а ти загинеш». Тоді мати переляканої дівчинки відвела доньку до воєвод і архієпископа Ієремії, але ніхто не повірив словам дитини.
Нарешті, 8 липня, мати з помічниками стала рити за вказівкою дочки, але тільки, коли сама дівчинка взялася копати біля печі, з’явилася ікона Богоматері, загорнута в старий суконний рукав. Лик ікони був ясний, ніби щойно написаний, анітрохи не постраждав від вогню. Дізнавшись про диво, архієпископ з градоначальниками урочистим хресним ходом прийшли на місце чудесного набуття ікони і перенесли її в церкву Миколи Тульського, потім після молебню – в Благовіщенський собор.
Події явища і перенесення образу описав священник Нікольської церкви, Єрмолай, майбутній митрополит Казанський і потім патріарх Московський Гермоген, що мученицьки постраждав за Православ’я в смутні часи. Йому належить і служба на честь Казанського образу, включаючи загальновідомий тропар: «Заступница усердная…».
Він також засвідчив і перші чудеса, звершені під час торжества: по дорозі прозрів Йосип, будучи сліпим три роки, в самому соборі зцілився інший сліпець Микита. Надалі також була помічена особлива милість Богоматері через Свій Казанський образ до страждаючих хворобою очей.
Після того, як архієпископ з воєводами відправили царю докладний опис знайдення ікони з точним її списком, той велів будувати на місці явлення жіночий монастир. Першими, хто прийняв постриг в цій обителі, стали отроковиця Матрона і її мати. У 1595 році при митр. Єрмогені був відбудований новий Успенський собор і штат черниць збільшився до 64 чоловік. Чудотворний образ був обкладений царськими дарами – золотом і дорогоцінним камінням та перлами. У 1798 році нові прикраси були покладені імператрицею Єкатериною, і нею ж були відпущені 25 тис. руб. на будівництво нової соборної монастирської церкви, освяченої в 1808 році.
У соборі Казанського дівочого монастиря ікона перебувала до початку ХХ століття, а в 1904 році Росію потрясла звістка про викрадення святині. Святотатська подія відбулася в ніч з 28 на 29 червня 1904 року. Мабуть саме через наявність коштовностей Казанська ікона і привернула до себе увагу злочинців та була викрадена з Казанського дівочого монастиря групою 28-річного Варфоломія Стояна. Злодії незабаром були спіймані, і в листопаді 1904 року в Казані відбувся судовий процес.
Однак, що стало з чудотворною іконою, в ході слідства остаточно з’ясувати не вдалося. На суді було висловлено думку, що ікона була спалена, так як в квартирі Стояна в печі були знайдені обгорілі залишки ікон. Мати співмешканки Стояна Кучерової, дала показання на суді про те, що обидві ікони були порубані і спалені Стояном. Сам же Стоян заперечував участь і в крадіжці, і в знищенні ікони, зізнаючись лише в покупці крадених коштовностей. Стоян і його подільник Комов були засуджені до позбавлення всіх прав, майна і до заслання на каторжні роботи на 12 і 10 років відповідно.
Основна версія долі ікони зводилася до того, що її, як і образ Спасителя, зловмисники спалили. Однак з часом стали з’являтися й інші версії. Наприклад, деякі припускали, що Стоян міг продати ікону старообрядцям, так як навіть без окладу вона коштувала дуже дорого. Справжня ж її доля так і до кінця не відома.Проте втрата первісного образу не применшує благодатної сили всієї множини списків з Казанської ікони, через які Пресвята Богородиця допомагає нам Своїм клопотанням перед Своїм Сином по плоті, а по іпостасі Сином Божим, Господом нашим Ісусом Христом.
Казанська ікона Божої Матері користується безприкладним шануванням як в Росії, так і в Україні, Білорусі та інших країнах світу. Молитви перед образом Казанської ікони Божої Матері допомагають в багатьох життєвих обставинах: Їй моляться при зневірі, печалі і бідах, коли з напастями вже не вистачає сил боротися; при очних хворобах і навіть при сліпоті, причому не тільки фізичній, а й духовній. Образ Пресвятої Богородиці “Казанська” допомагає всім, хто з вірою звертається до Неї.
Зазвичай саме цією іконою благословляють молодих до вінця, саме її вішають у дитячих ліжечок, щоб лагідний лик Богородиці з любов’ю дивився на юних християн.
Казанська ікона – непорушне нагадування про милість Богородиці до Русі, про заступництво Її за наші землі в тяжкі роки.
Зі святом, дорогі брати і сестри! Нехай Пресвята Богородиця, наша старанна Заступниця, завжди відповідає на наші молитовні прохання та допомагає йти тим шляхом, що приведе нас до спасіння!
