8.5 C
Lutsk
П’ятниця, 29 Березень, 2024
Основи православ'я

Чому важливо відвідувати всенічні бдіння?

Фактично, всенічне бдіння, яке складається з вечірні, утрені, дев’ятого та першого часів, складає з Божественною літургією єдине ціле. У часи перших християн так і було. Про це у своїй книзі «Толковий Типікон» дуже гарно писав професор Київської духовної академії Михаїл Скабалланович.

Християни перших віків після Різдва Христового вечірню служили ввечері, перед ранком вона закінчувалася утренею. Тому і священницький возглас перед великим славослів’ям «слава Тобі, Показавшому нам світ» співпадав саме зі світанком, а на велике славослів’я сходило сонце, і віряни разом зі священником дякували Богу за те, що Він створив для них новий день. Після утрені відразу починалася Літургія. До речі, на Афоні і навіть у кількох українських монастирях збереглася традиція служити утреню зранку перед Літургією.

В етимологічному сенсі всенічне бдіння – це також літургія, оскільки грецьке слово «літургія» перекладається як «загальна, спільна чи громадська служба».

Важливо відвідувати не тільки саму Літургію, але і всенічне бдіння, яке їй передує, оскільки воно фактично є початком Літургії, початком добового православного богослужіння. Адже церковний день за старозавітною традицією починається з вечора – з вечірні.

Можна навести такий приклад: ми ж не приходимо у кінотеатр на фільм, коли вже половину показали, нам хочеться подивитися кінострічку з першого кадру цілком, щоби мати цілісне уявлення про фільм.

Приблизно те ж відбувається і з всенічним бдінням та Літургією. Приходячи тільки лише на Божественну літургію, ми пропускаємо половину події. Адже Літургія на дев’яносто відсотків свого молитовного обсягу – це служба незмінна, а основне духовне та змістове навантаження пам’яті дня (сенс події, яку ми святкуємо – до прикладу, двунадесятого свята чи святого, якого вшановуємо) припадає на всенічне бдінння: стихири, паремії, полієлей з читанням Євангеліє, канони і т.д.

Не відвідуючи всенічні бдіння, ми залишаємо велику прогалину у своєму духовному розвитку, позбавляючи себе Божественних святоотечеських слів з історії Церкви чи житій святих.

Існує у наших храмах також порочна практика присутності на всенічному бдінні, але після помазування святим єлеєм на полієлеї відразу йти додому.

По-перше, відразу за полієлеєм розпочинається читання канонів – особливо великих за об’ємом молитов, де розгорнуто та глибоко розкривається духовний сенс події, яку святкуємо, чи житія святого (святих), дещо пізніше співається Пісня Богородиці, у якій ми возвеличаємо Божу Матір (вважається, що у цей час Вона є присутньою у храмі та благословляє тих, хто молиться), а після співається дуже трепетне та ніжне велике славослів’я. У ньому людство дякує своєму Творцю за всі ті блага, які Він дає нам – грішним людям. І як не залишитися на ньому і не подякувати своєму небесному Отцю, як не висловити Йому свою синівську любов?

По-друге, це неправильно, тому що тим самим ми порушуємо церковний устав. Адже відпуст, який перед закінченням служби проголошує священник на солеї, він же ж і тому відпуст, що ми отримуємо благословення на відпущення з храму. До цього нам слід залишатися у церкві, з увагою молитися, якщо, звичайно ж, немає невідкладних справ. Зрозуміло, що випадки бувають різні, але все-таки слід себе примушувати до церковної служби, щоб з Божою допомогою здобути благодатний навик.

Православне церковне богослужіння – це відблиск-образ райського ангельського славослів’я Богу, і якщо ми тут, на землі, не звикли молитися, то що ми будемо робити там – у Царстві Небесному? Тим більше, служба церковна і молитва вже зараз дасть душі ту їжу, яку не зможу дати ніщо земне: мир та спокій у Бозі.

Ієрей Андрій Чиженко

Переклад з російської Любові Максимчук

Джерело 

Чому у православних храмах утреня відбувається ввечері?

Вас може зацікавити

Що таке святість та як її досягти

Редактор Головний

Як правильно зустріти день Успіння Богородиці?

Редактор Головний

Святі Отці про помисли

Редактор Головний