- Сьомий день священне зібрання: ніякої роботи не робити в цей день
(Исх. 12, 16). - У сьомий день – Свято Господу. (Исх. 13, 6)
- Дехто з народу в сьомий день вийшов збирати і не знайшов. (Исх. 16, 27).
“Без крайньої необхідності в святковий день не можна працювати. Святом потрібно дорожити і почитати його. Цей день потрібно посвячувати Богу: бути у храмі, вдома молитись та читати Святе Письмо і творіння святих отців, робити добрі справи”.
Преподобний Нікон Оптинський (1888-1931).
Якщо мирським людям потрібно відпрацювати зайвий день, то вони домовляються між собою відпрацювати його у неділю. Вони підшукують вільну неділю, щоб зробити недільник, а яке-небудь свято під суботник, після чого на них приходить гнів Божий. Чим після цього допоможуть їм святі? Працюючи в дні, коли за церковними правилами працювати не можна, ми даємо дияволу право володіти нами і він втручається у те, що ми робимо, від самого початку.
Старець Паїсій Святогорець (1924-1994).
Говорить закон:”день нарочит свят да будет вам: всякаго дела работна да не сотворите в оный, разве елика сотворятся всякой души ” (Исх. 12, 16). Працею називається тут рабство. Тобто в суботу не робіть нічого рабоподібного, нічого такого, що не дозволяє вам бути вільними перед Богом, нічого такого, що придушує вас тяготою гріхів, тому що суббота є днем відпочинку та відпущення, і гідності цього дня не потрібно сквернити своїми гріховними справами.
А “елика сотворятся всякой души”, це потрібно робити. Тобто, усе, що приносить користь душі, закон встановив робити: молитву, молитвослів’я, мовчання словом, навчання, благодіяння, доброчесність, утримання, істину, чистоту і все, що можна називати услід за сказаним.
Преподобний Ісідор Пелусіот (V ст.).
***
Гроші, зароблені у неділю, це вогонь, який з’їсть усе інше. Скільки хочеш працюй, але дасть тобі Господь скільки вважатиме за потрібне.
***
– Чому ти працюєш у неділю? Запитав один торговець у ремісника.
– Тому що я бідний, – відповів він.
– Скільки років ти працюєш?
– Все своє життя.
– Але ж не став багатим! Давай домовимось, що в неділю ти не працюватимеш. Шість днів працюй, не покладаючи рук, а у неділю йди до храму. Я зайду до тебе через пів року і поверну увесь збиток, який буде в тебе через відвідини храму…
– Ну як справи, – запитав торговець у ремісника через пів року?
– Нічого, от і корівку купив.
Матиме рацію той, хто сказав: я знаю два правильних засоби, щоб збідніти, – це крадіжки і робота у недільний день! Задумайтесь, кого ми стараємось захистити? Звісно, наших рідних. Так і Бог оберігає тих, хто належить до Його церкви.
***
Якось одного разу я почув від священника таку розповідь: Зустрівся одному багачеві на дорозі бідняк. Він розповів йому про свої біди. Пожалівши його, багач дає від семи лір, які мав, дві. Після того, як бідний розказав ще про свої біди, отримав ще дві ліри. Підійшовши до джерела, чоловіки вирішили підживитись. Багач поділився зі спутником своєю іжею, а почувши наступну історію з його життя, дав ще дві ліри. Такий він був милосердний. Бідняк, який отримав шість лір, замість вдячності несподівано схопив ніж та став вимагати сьому ліру. Чорна невдячність! На що він заслуговує? – завершив свою розповідь священник.
– Смерті! – відповіли слухачі.
І ви заслуговуєте на таке суворе покарання, сказав він їм. Ви і є такий же невдячний бідняк. Бог дав вам шість днів і тільки один виділив Собі. А ви вкрали у нього і цей день.
