Відповідає протоієрей Андрій Чиженко.
Ось і пройшов перший тиждень Великого посту. Добігає кінця вже і другий. Тече, як і наше життя. Час – стихія, непідвладна людині. Багато чого підвладне людині у цьому світі, але не час. Його не зміниш. І не зупиниш. Неухильно він рухається до гробової дошки і до Другого Христового пришестя, і до Страшного суду. Встигни покаятися, встигни змінити себе, зміни свої думки у бік Неба. Впусти в себе Небо, щоб тут, ще на землі, відчувати райські пахощі і велике блаженство буття в Богові, з’єднання з Ним. Як сказав афонський монах, ми покликані до освячення, до того, щоб очистити посудину свою духовно-тілесну настільки, щоб Святий Дух зволив зійти всередину, освятити нас і оселитися в нас. Ми покликані до освячення, щоб Божою милістю стати святими.
Для цього нам дано концентрований святий час – час Великого посту. І ядро його – це Страсті Христові.
У богослужбовому сенсі в перший тиждень Святої Чотиридесятниці ми були вигнані з раю і разом зі своїм прабатьком Адамом «сідохом і плаках» біля зачиненої брами раю. Ми весь тиждень слухали і читали кафізми, Великий покаяний канон преподобного Андрія Критського. Ми являли собою старозавітне людство, укладене під скрижалями Закону і чекаючи на прихід Месії.
І ось з другого тижня починаються Пасії. Цілий місяць. На вечірню з неділі на понеділок. Чотири неділі поспіль. Читання Акафіста Страстям Христовим та Четвероєвангелія (глав, що стосуються страждань та Хресної смерті Спасителя). Друга неділя Великого посту – Матвій, третя – Марк, четверта – Лука, п’ята – Іоан. Усього чотири неділі на рік читаються Пасії.
Пристрасті Христові – ядро, центр Великого посту. Господь ніби запрошує нас усіх разом соборно, всю Церкву та особисто кожного християнина увійти до Його страждань. Розділити з Ним і понести Його Хрест. Доторкнутися великої таємниці Домобудівництва нашого порятунку. Тому що хрест є ключем у Царстві Небесному. І, за словами святого блаженного Андрія Юродивого, який був захоплений до раю, серед раю стоїть Хрест Христовий. Це найбільше і рятівне Древо, на якому кров’ю Христовою було омито все людство і на якому було роздерто наші гріхи.
Увійдемо ж у страждання Христові, увійдемо до числа учнів Господніх, які стояли біля Хреста. Тому що у Святу Чотиридесятницю розгортається перед нами і в нас велика таємниця Страждань та Хресної Смерті Боголюдини – Смерті, що дарувала всьому світові життя. Смерті, яка дарувала життя кожному з нас.
І ось сьогодні Господь у ці дні Великого посту каже кожному з нас: «Прийди до Мене, цілуй Хрест, омивай душу святими словами слова Божого, увійди в Моє страждання і зцілиться. Я зцілив світ, тепер хочу зцілити тебе особисто».
Слава довготерпінню Твоєму, Господи! Слава пристрастям Твоїм, Господи! Слава Хресту Твоєму Чесному!
