Публікуємо роздуми керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія над важливими і водночас складними богословськими темами Апостольських Послань. У черговому випуску владика Антоній показує, що апостол Павел вважав не тільки віру, а й добрі справи необхідними для спасіння (Еф. 2:8-10).
Послання до Ефесян, 2:8-10:
8Бо благодаттю ви спасенні через віру, і це не від вас, Божий дар: 9не від діл, щоб ніхто не хвалився. 10Бо ми – Його творіння, створені у Христі Іісусі на добрі діла, які Бог призначив нам виконувати.
Святий апостол Павел звертається до тих, хто подібно мертвому, був далеким від великої Божої любові. Цю любов Господь явив не за справи, а тільки великою Своєю милістю.
Зазвичай знаходяться люди, — особливо це розвинене у сектантів — які говорять, посилаючись на апостола Павла, що добрі справи нема потреби здійснювати. Досить повірити в Господа, адже сказано: «ви спасенні через віру» (Еф. 2: 8). Виходить так, що віра рятує, і живи собі на втіху з упевненістю у своєму спасінні.
Але не можна виривати кілька слів з Послання, навмисно відмовляючись помічати те, що далі сказано. А сказано наступне: “ми – Його творіння, створені у Христі Іісусі на добрі діла, які Бог призначив нам виконувати”. (Еф. 2:10).
Значить порятунок для нас відкривається благодаттю. Вона — сходи, що ведуть нас в Царство Боже. Йти ж ними доведеться кожному. Йти з зусиллям, адже підійматися завжди важко. Не можна сходи вважати метою. Не можна ігнорувати майбутній шлях, як не можна вважати спасіння забезпеченим для себе тільки тому, що людина вважає себе віруючою. Віру ще потрібно явити. Вона не словами доводиться, а справами. Адже саме на добрі справи закликав нас усіх Господь. Закликав не заслужено, не за наші заслуги, яких немає, а через дар благодаті.
Ніхто не може хвалитися і принижувати іншого. Кожному дано сили, вказано шлях, надана можливість реалізувати дане і пам’ятати, що це тільки твій борг, а тому виконувати його — обов’язок, а не заслуга.
