| Седмиця 3 після Пасхи. | Пісний день. |
|
Сщмч. Василія, єп. Амасійського (близько 322). Прав. Глафіри діви (322). Прп. Іоанникія Девиченського (ХIII) (Серб.). Свт. Стефана, єп. Великопермського (1396). Сщмч. Іоанна Панкова пресвітера та чад його мчч. Миколая і Петра (1918). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Діян. 8:40-9:19 (зач. 21). Євангеліє.: Ін. 6:48-54 (зач. 23). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Святий апостол Павло спочатку так ревно захищав старозавітні порядки, бо щиро був упевнений, що на те, щоб ті порядки стояли незмінно, є непорушна воля Божа. Не тому ревнував, що то була батьківська віра, а тому, що, ревнуючи, службу Богові приносив. У цьому був дух його життя – Богові себе присвячувати і всі сили спрямовувати на угодне Йому. Тому для навернення його або для того, щоб змусити його не стояти так за старозавітне, а стати, навпаки, на бік новозавітного, досить було наочно показати, що Бог не хоче вже Старого Завіту, а хоче Нового, все благовоління Своє від першого переніс на другий. Це і здійснило в ньому явлення йому Господа на шляху. Тут ясно стало для нього, що він не туди спрямовує свою ревність, куди слід, і що, діючи так, не догоджає Богові, а йде проти волі Його. Це бачення ситуації, за допомогою благодаті Божої, негайно змінило його прагнення, і він звернувся з проханням: “Господи, що накажеш мені робити?” (Діян.9:6). І відтоді всю свою ревність звернув уже на те, що йому вказано було, і все життя не забував цієї події в житті своєму, але, вдячно згадуючи її, підігрівав тим ревність свою – не шкодуючи сил працювати для Господа, Спасителя свого.
Так діють і так слід діяти і всім, хто щиро навернувся до Господа.
