| Седмиця 8-ма після П’ятидесятниці. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Вмч. і цілителя Пантелеймона
(305). 
Прп. Германа Аляскінського (1837).
Прп. Анфіси сп., ігумені і 90 сестер її (VIII). Рівноапп. Климента, єп. Охридського (916), Наума, Савви, Горазда і Ангеляра (IX-X). Блж. Миколая Кочанова, Христа ради юродивого, Новгородського (1392). Свт. Іоасафа, митр. Московского і всея Русі (1555).
Сщмч. Амвросія, єп. Сарапульського (1918). Сщмч. Платона і Пантелеймона пресвітера (1918). Сщмч. Іоанна пресвітера (1941).
Євангельські Читання
ФАРИСЕЇ ТА САДУКЕЇ ПРОСИЛИ ГОСПОДА ПОКАЗАТИ ЇМ ЗНАМЕННЯ; А ТОГО І НЕ БАЧИЛИ, ЩО ЗНАМЕННЯ У НИХ БУЛО ПЕРЕД ОЧИМА.
ГОСПОДЬ САМ БУВ ЗНАМЕННЯМ; ЙОГО ВЧЕННЯ І СПРАВИ ЯСНО ПОКАЗУВАЛИ, ХТО ВІН; ІНШИХ ДОКАЗІВ І НЕ ПОТРІБНО БУЛО.
“СПРАВИ, ЯКІ ТВОРЮ Я…, ВОНИ ГОВОРЯТЬ ПРО МЕНЕ” (ІН. 10, 25), ГОВОРИВ ВІН ІУДЕЯМ. ЛИЦЕ НЕБА, СОРОМИВ ЇХ ГОСПОДЬ, РОЗРІЗНИТИ ВМІЄТЕ, А ЗНАМЕННЯ ЧАСУ НЕ МОЖЕТЕ.
ЧОМУ З НИМИ ТАКЕ СТАЛОСЯ?
ВОНИ ЖИЛИ ЗОВНІШНІЙ ЖИТТЯМ, А В СЕРЕДИНУ СЕБЕ НЕ ВНИКАЛИ. БЕЗ ЗІБРАНОСТІ, БЕЗ УВАГИ І САМОЗАГЛИБЛЕННЯ СПРАВ БОЖИХ НЕ ПОМІТИТИ, ЗРОЗУМІТИ ЇХ НЕ МОЖНА. ТЕЖ САМЕ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ І ДОСІ.
ХРИСТИЯНСТВО У ВСІХ ПЕРЕД ОЧИМА, ЯК ІСТИННЕ ЗНАМЕННЯ БОЖЕ, І ТІ, ХТО ДИВИТЬСЯ НА НЬОГО, НЕ БАЧАТЬ ТОГО, ВАГАЮТЬСЯ У ВІРІ І ВІДСТУПАЮТЬ. ОЧІ ЇХ ВТРАЧАЮТЬ ЗДАТНІСТЬ БАЧИМИ НА НЬОМУ ШТАМП БОЖЕСТВЕННОСТІ, І ВОНИ ГОТОВІ ПРОСИТИ ОСОБЛИВИХ ЗНАМЕНЬ З НЕБА, ПОДІБНО ІУДЕЯМ.
АЛЕ ЗНАМЕННЯ НЕ ДАЄТЬСЯ І НЕ ДАСТЬСЯ ТОМУ, ЩО ТІ, ХТО ШУКАЄ, ТІЛЬКИ СПОКУШАЛИСЯ, А НЕ ТОМУ, ЩОБИ ІТИ ШЛЯХОМ ХРИСТОВИМ.
ТИ ТІЛЬКИ ВСТАНЬ НА ЦЕЙ ШЛЯХ, І ВЖЕ З ПЕРШОГО КРОКУ ПОБАЧИШ, ЩО ВІН БОЖЕСТВЕНИЙ, ВЕДЕ ДО БОГА І БОГА ДО ТЕБЕ НАБЛИЖАЄ.
ІУДЕЯМ ГОСПОДЬ СКАЗАВ: “ЗНАМЕННЯ НЕ ДАСТЬСЯ… ТОЛЬКИ ЗНАМЕННЯ ІОНИ ПРОРОКА”. І ТЕПЕРІШНІХ НЕВІРНИХ ПЕРЕДБАЧИВ ГОСПОДЬ, І ЇМ ПІДГОТУВАВ ВІДПОВІДЬ: “З’ЯВИТЬСЯ ЗНАМЕННЯ СИНА ЛЮДСЬКОГО НА НЕБІ; І ТОДІ ЗАГОЛОСЯТЬ ВСІ ЗЕМНІ ПЛЕМЕНА…”
