| Cедмиця 33 після П’ятидесятниці | Посту немає. |
|
Прпп. Ксенофонта, жінки його Марії і синів їхніх Аркадія та Іоанна (V–VI). Мчч. Ананії пресвітера, Петра, темничного стражника, і з ними семи воїнів (295). Прп. Симеона Ветхого (близько 390). Свт. Іосифа, архієп. Солунського (830). Перенесення мощей прп. Феодора, ігумена Студійського (845). Блгв. Давида IV Відновника (Будівничого), царя Iверії та Абхазії (1125) (Груз.). Прп. Ксенофонта Робейського (1262). Мч. Іоанна Попова (1938). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| Утр.: – Ін. 10:1-9 (зач. 35). На літ.: – Ап.: Рядове: 2Тим. 2:11-19 (зач. 293); Свт.: Євр. 7:26-8:2 (зач. 318). Єв.: Рядове: Лк. 18:2-8 (зач. 88).; Свт.: Ін. 10:9-16 (зач. 36). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Щоб зробити більш виразною ту істину, “що треба завжди молитися і не сумувати” (Лк. 18:1), якщо не скоро буде почута молитва, але все продовжувати молитися, Господь сказав притчу. Притча ця про суддю, який Бога не боявся і людей не соромився, а задовольнив, врешті-решт, прохання удовиці — не тому, що Бога побоявся і людей посоромився, а тому тільки, що вдова та не давала йому спокою.
Тож якщо така загрубіла людина не встояла проти невідступності прохання, то чи Бог, людинолюбний і багатомилостивий, не виконає прохання, яке невідступно, зі сльозами й скрушеним серцем, підноситься до Нього?! І ось відповідь на те, чому молитви наші часто не чуються. Тому що підносимо прохання наші до Бога не старанно, ніби мимохідь, і до того ж так, що помолившись одного разу нині, завтра чекаємо виконання своєї молитви, не думаючи попотіти і перетрудитись в молитві. Ось і не чується і не виконується молитва наша, тому що самі не виконуємо, як слід, покладеного для молитви закону старанної невідступності з надією.
