| Cедмиця 27 після П’ятидесятниці. | Різдвяний піст. |
|
Віддання свята Введення у храм Пресвятої Богородиці. Сщмчч. Климента, папи Римського (101), і Петра, архієп. Александрійського (311). Прп. Петра мовчальника (близько 429). Прмц. Магдалини (Забеліної) (1931). Сщмчч. Серафима (Остроумова), архієп. Смоленського, Григорія Воїнова, Іоанна Владимирського, Василія Парійського, Косми Коротких, Іоанна Тарасова, Симеона Афонькіна, Іларіона Соловйова, Ярослава Савицького, Олександра Вершинського, Іоанна Янушева, Віктора Смирнова, Андрія Шерньова, Варлаама Попова пресвітерів і мч. Павла Кузовкова (1937); мч. Миколая Копнинського (1938). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: 1Тим. 5:1-10 (зач. 285 від полу).; Сщмчч. (під зачало): Флп. 3:20-4:3 (зач. 246).; Богородиці: Євр. 9:1-7 (зач. 320). Євангеліє.: Лк. 19:37-44 (зач. 97); Сщмчч.(під зачало): Мф. 5:14-19 (зач. 11).; Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54). |
Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:
Народ гукає: “Осанна!” — а Господь плаче. Чи не відбувається щось подібне і під час наших урочистостей церковних? Тоді видимість була урочиста; але Господь дивився на те, що було в душах невидимо, і бачив його гідним плачу. І в нас видимість на святах завжди святкова; але чи такий буває внутрішній настрій усіх? Один не розуміє зовсім сили і значення свят; інший чуттям смутно відчуває щось, а ясно нічого не бачить; і хіба дехто і бачить, і відчуває, і налаштовується гідно свята.
Жертв свята наші беруть багато; але скільки з них відділяється Господу і браттям? Або нічого, або найнезначніша дещиця; все майже забирає черево і суєтність. Від Господа сховатися це не може, і не дивно, якщо Він, кажучи по-людськи, плаче, коли ми видаємо урочисті вигуки. Такі-то викуплені, виправдані, всиновлені!.. Дали обітницю, прийняли зобов’язання — духом ходити і похотей плотських не здійснювати, а тут у них що йде? Сини Царства гірші за останніх рабів!
