| Неділя 2-га Великого посту. Глас 6-й. |
Великий піст. |
|
Сщмч. Полікарпа, єп. Смирнського (167). Прпп. Іоанна, Антіоха, Антоніна, Мойсея, Зевина, Поліхронія, Мойсея іншого та Даміана, пустельників Сирійських (V). Прп. Олександра ченця, начальника обителі «Незасинаючих» (близько 430). Прп. Полікарпа Брянського (1620–1621). Сщмч. Павла Кушнікова пресвітера (1918). Сщмчч. Олексія Нікольського, Миколая Дмитрова, Михаїла Ражкіна пресвітерів і мч. Сергія Бородавкіна (1938). Знайдення мощей блж. Матрони (1998). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Лк. 24:36-53 (зач. 114). На літургії: – Апостол: Євр. 1:10-2:3 (зач. 304). Свт.: Євр. 7:26-8:2 (зач. 318). Прпп.: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Євангеліє.: Мк. 2:1-12 (зач.7). Свт.: Ін. 10:9-16 (зач. 36). Прпп.: Лк. 6:17-23(зач. 24). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його.
Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп’янінні, у примарах.
Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.
