7 жовтня, понеділок. (24 вересня за старим стилем)
Седмиця 16-та після П’ятидесятниці.
Посту немає.
Первомц. рівноап. Фекли (I). Прп. Копрія (530). Св. Владислава, короля Сербського (після 1264). Прп. Никандра пустельника, Псковського чудотворця (1581). Прмч. Галактіона Вологодського (1612). Сщмч. Василія Воскресенського диякона (1918); сщмчч. Андрія Бистрова і Павла Березіна пресвітерів, прмч. Віталія (Кокорева) і мчч. Василія Bиноградова, Сергія Михайлова і Спиридона Савельєва (1937); сщмч. Никандра Гривського пресвітера (1939).
Мирозької ікони Божої Матері (1198).
Читання дня
На літ.: — Ап.: Гал. 4:28-5:10 (зач. 211). Первомц.: 2 Тим. 3:10-15 (зач. 296). Єв.: Лк. 4:37-44 (зач. 16). Первомц.: Мф. 25:1-13 (зач. 104).
*Преподобний Макарій Великий. Бесіди, 4, 6.
Читається притча про 10 дів (Мф. 25:1-13). Св. Макарій так зображує її зміст: “Мудрі п’ять дів, будучи тверезими, поспішивши до надзвичайного для свого єства, взявши єлей у посудині серця свого, тобто благодать Духа, що подається згори, змогли увійти з Нареченим у небесний чертог. Інші ж юродиві діви, що залишилися при власному своєму єстві, не пильнували, не постаралися, поки були ще в плоті, взяти в посудини свої єлей радості, але, через недбальство або через зарозумілість щодо своєї праведності, вдалися немов до сну; за це й не допущені до чертогу Царства, не змогли угодити небесному Нареченому.
Охоплені мирськими узами і земною начебто любов’ю, не присвятили вони небесному Нареченому всієї любові своєї і прихильності і не принесли з собою єлею. А душі, які прагнули надзвичайного для єства, святині Духа, всією любов’ю прив’язані до Господа, з Ним ходять від усього відвертаючись, до Нього спрямовують молитви і думки, за що і сподобилися прийняти єлей небесної благодаті. Душі ж, що залишилися в єстві своєму, по землі плазують помислом, про землю розмірковують і розум їхній на землі має проживання. Самі про себе думають вони, що належать Нареченому і прикрашені плотськими виправданнями, але, не прийнявши єлею радості, не відродилися вони Духом згори”.
