| Седмиця 27-а після П’ятидесятниці. Глас 1. Різдвяний піст. |
 Дозволяється риба.
|
Вмц. Єкатерини 
(305-313). 
Вмч. Меркурія (III). Мч. Меркурія Смоленського (1238).
Мц. Августи , мчч. Порфирія Стратилата і 200 воїнів (305-313). Прп. Меркурія, посника Печерського (XIV). Прп. Симона Сойгинського (1562). Прп. Мастридії діви.
Сщмч. Євграфа пресвітера (1919). Сщмчч. Євгенія і Михаїла пресвітерів (1937). Сщмчч. Олександра, Олексія, Іоанна, Корнилія і Митрофана пресвітерів (1937).
Євангельські Читання
1 Тим., 285 зач. (від полу́), V, 1-10. Лк., 86 зач., XVII, 20-25. Свв.: Еф., 233 зач., VI, 10-17. Лк., 106 зач., XXI, 12-19.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
СКАЗАВ, ЩО СИН ЛЮДСЬКИЙ З’ЯВИТЬСЯ У ДЕНЬ СВІЙ, ЯК БЛИСКАВКА, МИТТЄВО ОСВІЧУЮЧИ ВСЕ ПІДНЕБЕССЯ, ГОСПОДЬ ДОБАВИВ: “ПЕРЕД ТИМ НАЛЕЖИТЬ ЙОМУ БАГАТО ПОСТРАЖДАТИ, А РІД ЦЕЙ ВІДМОВИТЬСЯ ВІД НЬОГО”.
З ЦИХ СЛІВ ВИДНО, ЩО ЦЕ “НАЛЕЖИТЬ ПОСТРАЖДАТИ” ПОВИННО ПЕРЕДУВАТИ ЯВЛЕННЮ ГОСПОДА У СЛАВІ. ВІДПОВІДНО, ВЕСЬ ЧАС ДО ТОГО ДНЯ – ЧАС СТРАЖДАНЬ ГОСПОДА. У СВОЄМУ ЛИЦІ ВІН ПОСТРАЖДАВ В ОДИН ДУЖЕ ВІДОМИЙ ЧАС, ПІСЛЯ ТОГО Ж СТРАЖДАННЯ ЙОГО БУДУТЬ ТРИВАТИ І В ЛИЦІ ВІРЯН, – СТРАЖДАННЯ НАРОДЖЕННЯ ВІРЯН, ЇХ ВИХОВАННЯ У ДУСІ ТА ЗБЕРІГАННЯ ВІД ВОРОЖИХ ДІЙ, ВНУТРІШНІХ ТА ЗОВНІШНІХ; БО СОЮЗ У ГОСПОДА ЗІ СВОЇМИ НЕ ТІЛЬКИ МОРАЛЬНИЙ, А ЖИВИЙ, ЗАРАДИ ЯКОГО ВСЕ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ЇХ, МАЄ СТОСУНОК І ДО НЬОГО, ЯК ДО ЇХНЬОГО ГЛАВИ.
З ЦІЄЇ ДУМКИ ВИХОДИТЬ, НЕ МОЖНА НЕ БАЧИТИ, ЩО ГОСПОДЬ ТОЧНО БАГАТО СТРАЖДАЄ. НАЙБІЛЬШ ЧУТТЄВІ СКОРБОТИ – ЦЕ ПАДІННЯ ВІРУЮЧИХ; ЩЕ БІЛЬШ ЧУТТЄВІ ДЛЯ НЬОГО – ЦЕ ВІДПАДІННЯ ВІД ВІРИ. АЛЕ ЦЕ ВЖЕ КІНЦЕВІ УРАЖЕННЯ; ПОСТІЙНІ Ж СТРІЛИ – СКОРБОТИ ТА СПОКУСИ І ПОХИТУВАННЯ ВІРИ НЕВІР’ЯМ. ПРОМОВИ ТА ПИСАННЯ, ЯКІ ДИХАЮТЬ НЕВІР’ЯМ, – ЦЕ РОЗПЕЧЕНІ СТРІЛИ ЛУКАВОГО. У НАС ЧАС БАГАТО КУЗЕНЬ СТВОРИВ ЛУКАВИЙ ДЛЯ КУВАННЯ ТАКИХ СТРІЛ.
СЕРЦЯ ВІРУЮЧИХ БОЛЯТЬ, БУВАЮЧИ ВРАЖЕНИМИ НИМИ ТА БАЧАЧИ ВРАЖЕННЯ ІНШИХ; З НИМИ І ГОСПОДЬ БОЛИТЬ. АЛЕ НАСТАНЕ ДЕНЬ СЛАВИ ГОСПОДА, ТОДІ ВІДКРИЄТЬСЯ ТАЄМНИЦЯ ПІТЬМИ, І ТІ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ, ПОРАДІЮТЬ З ГОСПОДОМ. ДО ТОГО Ж ЧАСУ ТРЕБА ТЕРПІТИ ТА МОЛИТИСЯ.
