5 вересня 2025 р. (23 серпня за ст. ст.), п’ятниця.
Cедмиця 13-та після П’ятидесятниці.
Пісний день.
Віддання свята Успіння Пресвятої Богородиці. Мч. Лупа (близько 306). Сщмч. Іринея, єп. Ліонського (202). Прпп. Євтихія (близько 540) і Флорентія (547). Свт. Каліника, патр. Константинопольського (705). Сщмчч. Єфрема (Кузнецова), єп. Селенгинського, Іоанна Восторгова пресвітера і мч. Миколая Варжанського (1918); сщмчч. Павла Гайдая та Іоанна Карабанова пресвітерів (1937). Прославлення сщмч. Прокопія (Титова), архієп. Херсонського (1996). Собор Херсонських святих. Подільської ікони Божої Матері (XVII).
Читання дня:
На Літургії:
Апостол: 2 Кор. 11:5-21 (зач. 192). Богородиці: Флп. 2:5-11 (зач. 240).
Євангеліє: Мк. 4:1-9 (зач. 15). Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54).
Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:
“Ось вийшов сіяч сіяти” (Мк. 4:3). Відтоді, як вийшов Цей Сіяч на сіяння, Він не перестає сіяти. Спочатку Сам особисто сіяв, потім через апостолів, а нарешті через Божественні писання і богомудрих учителів. І досі всюди сіється слово істини Божої. Будь тільки готовий явити себе благою землею, неодмінно засієшся; засіяне ж Бог зростить. Як же зробити із себе благу землю? Увагою і вивченням слова Божого, співчуттям і любов’ю до нього і готовністю негайно приводити в дію те, що дізнаєшся. За такого настрою жодне слово не ляже поверх душі, а всяке увійде всередину. Поєднавшись там із рідними йому стихіями духу, воно пустить коріння і дасть паросток. Живлячись потім згори натхненнями духовними, а знизу бажаннями благими і трудами, воно зросте в древо, дасть цвіт і плід. Сам Бог влаштував так навколо нас, і тому не можна не дивуватися нашому безпліддю. А все від неуваги й недбальства.
