| Cедмиця 31 після П’ятидесятниці | Різдвяний піст. |
|
Мчч. у Криті: Феодула, Саторнина, Євпора, Геласія, Євникіана, Зотика, Помпія, Агафопуса, Василіда та Євареста (III). Прп. Нифонта, єп. Кіпрського (IV). Прп. Павла, єп. Неокесарійського (IV). Свт. Феоктиста, архієп. Новгородського (1310). Сщмч. Василія Спаського пресвітера і прмчч. Макарія (Миронова) та Іони (Смирнова) (1938). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Євр. 11:17-23,27-31 (зач. 329); Еф. 6:10-17 (зач. 233) Євангеліє.: Лк. 21:12-19 (зач. 106). *Рядові читання 23,24,27 і 28 грудня можна опустити з огляду на Богоявленську відступку. |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“І зненавидять вас усі за ім’я Моє” (Лк. 21:17). Хто вдихне в себе хоч мало духу світу, той стає холодним до християнства та його вимог. Байдужість ця переходить у ворожість, коли довго в ній залишаються, не оговтуючись, і особливо, коли при цьому захоплять звідкись дрібку хибних учень. Дух світу з хибними ученнями – дух, неприязний Христу: він антихристовий; розширення його – розширення ворожого ставлення до християнського сповідання і християнських порядків життя.
Здається, навколо нас діється щось подібне. Поки що ходить усюди тільки зле гарчання; але не дивно, що скоро почнеться і передбачене Господом: “покладуть на вас руки … і гнатимуть вас … віддані будете … і умертвлять вас” (Лк. 21:12,16). Дух антихристовий завжди один; що було спочатку, те буде і тепер, в іншій, можливо, формі, але в тому ж значенні. Як же бути? “Терпінням вашим спасайте душі ваші” (Лк. 21:19). Терпи з твердим словом сповідання істини в устах і в серці.
Апостол одягає християн у всеозброєння Боже. Доречно підійшло це слідом за попереднім уроком. Бо якщо хто, послухавши покликання Божого, сприйняв початок нового життя, за допомогою благодаті Божої, доклавши до того зі свого боку “все старання” (2Пет. 1:5), то на нього після цього чекає не спочивання на лаврах, а боротьба. Він залишив світ — світ за це почне гнати його; він врятувався від влади диявола — диявол гнатиме слідом за ним і ставитиме йому пастки, щоб збити його з доброго шляху і знову повернути у свою сферу; він зрікся себе, відкинув самість з усією ордою пристрастей, але цей гріх, який живе в нас, не відразу розлучається зі своїм привільним життям у самодогоджанні і щохвилини буде зазіхати під різними приводами знову оселитися всередині тих самих порядків життя, які так багато живили й годували його колись.
Три вороги, — кожен з незліченним військом, — але головнокомандувач — диявол, а найближчі помічники його — біси. Вони всім орудують у гріховному житті, противнику життя духовного. Чому Апостол проти них і озброює християнина, так ніби інших не було зовсім. Каже: “наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти властей, проти мироправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних” (Еф.6:12). Бо якби не було їх, і битви, можливо, не було б. Так само, якщо вони відбиті і переможені, то відбиття і поразка інших нічого вже не варті. Отже, дивись усякий, куди слід спрямовувати стріли або, принаймні, з якого особливо боку слід себе захищати. І захищай! Апостол прописав кілька знарядь, але всі вони сильні лише Господом. Чому досвідчені борці духовні й передали нам: іменем Господа Іісуса бий ворогів.
