| Cедмиця 26 після П’ятидесятниці. | Різдвяний піст. |
|
Післясвято Введення. Апп. від 70-ти Филимона та Архипа і мц. рівноап. Апфії (I). Мц. Кікілії (Цецилії) та мчч. Валеріана, Тивуртія і Максима (близько 230). Мч. Менігна (250). Мч. Прокопія читця (303). Прп. Агави ісмаїльтянина (V). Прав. Михаїла воїна, болгарина (866). Блгв. Ярополка, у Святому Хрещенні Петра, кн. Володимир-Волинського (1086). Блгв. кн. Михаїла Тверського (1318). Сщмч. Володимира Рясенського пресвітера (1932), сщмчч. Іоасафа (Жевахова), єп. Могильовського, Іоанна Баранова, Василія Бови, Павла Євдокімова, Якова Соколова, Феодора Гусєва, Іоанна Смирнова, Ілії Громогласова, Олексія Бенеманського, Афанасія Мілова пресвітерів і прмч. Герасима (Мочалова) (1937). Прмчч. Євтихія (Діденко), Авеніра (Синицина), Савви (Суслова), Марка (Махрова) і мч. Бориса Козлова (1937). Прп. Параскеви (Матієшиної) спов. (1953). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: 1Тим. 4:4-8,16 (зач. 285).; Апп.: Флм. 1:1-25 (зач. 302 від полу). Євангеліє.: Лк. 19:12-28 (зач. 95).; Апп.: Лк. 10:1-15 (зач. 50). |
Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:
Притча про десять мин зображує всю історію людства до Другого Пришестя Христового. Господь говорить у ній про Себе, що Він іде через страждання, смерть і воскресіння до Отця Небесного прийняти царство над людством, яке все — Його родовий наділ. Ті, що залишилися на землі, діляться на дві половини: на рабів, які поневолили себе Господу через послух вірі, і на тих, хто не бажає мати Його царем і працювати для Нього, через невір’я своє. Тим, які приступають до Господа вірою, з готовністю працювати для Нього, даються дари Святого Духа у святих таїнствах: це мина — і кожен віруючий отримує її на служіння в колі віруючих.
Коли всі з роду людського, здатні коритися Господу, підкоряться Йому, тоді Він знову прийде, як Той, Хто прийняв Царство. Першою справою Його буде розсудити рабів, хто що придбав даною благодаттю, а потім буде суд і над тими, які не захотіли мати Його царем, тобто або не увірували, або відпали від віри. Закарбуй ці істини в розумі своєму і не відводь від них уваги, бо тоді буде рішення, якому вже не чекай зміни. Бігай невір’я; але й віруй не пусто, а принось і плоди віри. Знайшовши тебе вірним у малому, Господь і над великим поставить тебе (Мф. 25:21).
