| Cедмиця 17 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
|
Субота після Воздвиження. Віддання свята Воздвиження Животворящого Хреста Господнього. Ап. від 70-ти Кодрата (близько 130). Сщмчч. Іпатія єп. та Андрія пресвітера (близько 730–735). Свтт. Ісаакія та Мелетія, єпп. Кіпрських. Мчч. Євсевія і Пріска. Прп. Даниїла Шужгорського (ХVI). Прп. Іосифа Заоникіївського (1612). Знайдення мощей свт. Димитрія, митр. Ростовського (1752). Сщмчч. Олександра Федосєєва, Олексія Стабникова, Константина Широкинського, Іоанна Флерова пресвітерів (1918); прмч. Маврикія (Полєтаєва) і з ним мч. Василія Кондратьєва (1937); сщмчч. Валентина Нікольського, Олександра Бєлякова, Іоанна Лазарєва, Андрія Бенедиктова, Петра Сахаровського, Іоанна Нікольського пресвітерів (1937); сщмч. Іоанна Бистрова пресвітера (1938); сщмч. Василія Кримкіна пресвітера (1942). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Ін. 10:1-9 (зач. 35 від полу). На літургії: – Апостол: Суботи після Воздвиження: 1Кор. 1:26-29 (зач. 125).; Рядове: 1Кор. 14:20-25 (зач. 156).; Свт.: Євр. 7:26-8:2 (зач. 318). Євангеліє.: Суботи після Воздвиження: Ін. 8:21-30 (зач. 30).; Рядове: Лк. 4:31-36 (зач. 15).; Свт.: Ін. 10:9-16 (зач. 36). |
Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:
«Якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших» (Ін. 8:24). «Нема іншого імені під небом, даного людям, яким належало б нам спастись» (Діян. 4:12).
Потрібно одержати відпущення гріхів, а його одержати не можна інакше, як тільки вірою в Сина Божого, Котрий плоттю нас заради розіп’явся, під умовою небажання потурати гріховним звичкам і ділам. Бо коли «согрішаємо, то тільки Його маємо ходатаєм до Отця» (1 Ін. 2:1).
Тому, хто дав слово утримуватися від гріхів, треба прийняти благодать Пресвятого Духа, яка сприяє. А вона на землю зійшла після того, як Господь, вознісшись, сів праворуч Бога Отця. І дається вона лише тому, хто вірує в цю дивовижну ікономію нашого спасіння та з цією вірою приступає до Божественних таїнств, установлених у Святій Церкві Господній через апостолів. Так, хто не вірує в Господа, як Він є, той не може бути чистим від гріхів. Не очистившись від них, він і помре в них; а померши, і суд прийме за всією тяжкістю їхньою. Хто хоче зробити комусь добро вічно цінними благодіяннями, понаправляй його у вірі в Господа, вірі істинній, яка не допускає мудрувань і вагань.
Тих же, які прямо чи побічно розладнують віру в Господа, треба вважати віковічними лиходіями, бо вони завдають такого зла, котре нічим не можна виправити і сила котрого простягається на всю вічність. Не виправдає їх незнання, бо як не знати тієї істини, котра відома всьому світу? Не виправдають супротивні переконання, бо почни лишень строго перевіряти їх, одразу похитнеш їхню силу, і ні на що потім не зможеш спертися, окрім як тільки на віру в Господа.
Відходять від віри ті, які не розбирають, як слід, і засад, і віри, і тих учень, до котрих пристають. Точне дослідження умов спасіння приведе до переконання, що вони здійсненні тільки з Богом, Який воплотився, помер на Хресті і послав на землю Духа Святого. У цьому й полягає сутність віри християнської. Хто щиро так вірує, той ніколи не помре у гріхах своїх, бо він сам у собі носить силу, що приносить помилування. Невіруючий же вже засуджений, бо сам у собі носить засудження.
