| Седмиця 34-а після П’ятидесятниці. Глас 8. |
 Посту немає.
|
Ап. Тимофія
(бл. 97). Прмч. Анастасія Персіянина (628). Прп. Макарія Жабинського, Бєлевського чудотворця (1623).
Мчч. Мануїла, Георгія, Петра, Леонтія єпископів, Сіонія, Гавриїла, Іоанна, Леонта, Парода пресвітера та інших 377-ми (бл. 817). Прмч. Анастасія, диякона Печерського (XII).
Сщмчч. Іоанна і Євфимія пресвітерів (1938).
Євангельські Читання
1 Пет., 60 зач., III, 10-22. Мк., 55 зач., XII, 18-27. Ап.: 2 Тим., 290 зач. (від полу́), I, 3-9. Лк., 50 зач., X, 1-15.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Господа Бога святіть у серцях ваших”. Освяченням Господа у серці є душа та дух, що зображені у таємничому серці людини.
Як спочатку Бог, створивши з частин тіло людини, вдихнув у неї життя, – і стала людина, як і належить бути; так і створена середина з вказаних чеснот у серці людини, тільки тоді є справжньою духовною людиною, коли це серце буде святити Господа Бога, як і у молитві Господній читаємо: “нехай святиться ім’я Твоє”.
Якщо не буде цього, то створена із вказаних чеснот людина вийде мертвонародженим дитям, без духу життя. Нехай відають це ті, хто думає обійтися лише певними чеснотами без всякого ставлення до Бога!
Що є святити Бога у серці: Безперестанно благоговіти перед Ним, завжди носити у собі думку про Його всеприсутність, всією ревність ревнувати кожної миті, благоугодним перед Ним бути і зі всяким страхом остерігатися всього, що Йому буде неугодне, особливо ж Його батьківській опіці передати життя своє, і тимчасове, і вічне, а все, що трапляється, приймати смиренно, покірно та з вдячністю, так, ніби все це йде від руки Його.
