| Седмиця 7 після Пасхи. | Пісний день. |
|
Мч. Василіска (близько 308). Пам’ять II Вселенського Собору (381). Мч. Іоанна-Володимира, кн. Сербського (1015). Прав. Якова Боровицького, Новгородського чудотворця (близько 1540). Сщмч. Максима (Жижиленко), єп. Серпухівського (1931). Сщмч. Михаїла Борисова пресвітера (1942). Знайдення мощей прав. Павла Таганрозького (1998). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Діян. 23:1-11 (зач. 47). Євангеліє.: Ін. 16:15-23 (зач. 54). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь говорить святим апостолам перед стражданнями: “незабаром не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене” (Ін.16:16). Страждання Господа і смерть так вразили святих апостолів, що очі розуму їхнього затьмарилися, і вони не стали бачити Господа як Господа; сховалося світло, і вони сиділи в темряві гіркій і томливій. Темряву цю розігнало світло Воскресіння Христового, – і вони знову побачили Господа.
Так слова Свої пояснив Сам Господь: “ви будете плакати і ридати, а світ зрадіє; ви печальні будете, але печаль ваша в радість буде” (Ін.16:20).
Кажуть, що і всяка душа на шляху до досконалості зазнає подібної ж поразки. Темрява всюди покриває її, і вона не знає, куди подітися; але приходить Господь, і смуток її перетворює на радість. Мабуть, це необхідно так, як необхідно дружині помучитися перед тим, як належить народитися від неї людині у світ.
Чи не можна звідси зробити висновок, що хто не зазнав цього, в тому ще не народжувався справжній християнин?
