27 жовтня 2020 року своє престольне свято відзначає храм на честь Святої Параскеви Сербської у селі Судче Люб’язького благочиння, Камінь-Каширського району.
Цього дня архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл очолив святкову Божественну літургію з нагоди престольного свята у храмі.
На богослужіння зібрались священики району, а також прихожани та богомольці з навколишніх сіл.
Його Високопреосвященству співслужили благочинний Люб’язького округу прот. Анатолій Шкара, завідуючий канцелярією єпархії архімандрит Паїсій (Хомич), настоятель місцевого храму прот.Димитрій Лапко та гості у священному сані.
На Малому вході керуючий єпархією, з благословіння Предстоятеля УПЦ, відзначив настоятеля храму високою церковною нагородою – правом носіння митри за богослужінням.
Під час Літургії було піднесено посилену молитву за мир в Україні та за єдність світового православ’я. Були також піднесені сугубі молитви за позбавлення від інфекційної хвороби і за здоров’я лікарів.
Після Божественної Літургії відбувся традиційних хресний хід навколо храму.
На завершення Архіпастир звернувся до присутніх зі словом проповіді, у якому закликав звертатись з молитвою до святої, а також привітав всіх присутніх зі святом та пробажав здоров’я духовного і тілесного, добра, миру.
У свою чергу настоятель храму протоієрей Димитрій щиро подякував Архіпастирю, собору духовенства, прихожанам та гостям престольного свята за спільну молитву й побажав, щоб милосердний Господьмолитвою святої оберігав усю повноту Православної Церкви, даруючи захист від спокус та зцілення від тілесної і духовної немочі.
На святкову трапезу запросили всіх гостей. Без сумніву, тиха радість спільної молитви, відчуття духовного єднання та тепло спілкування залишаться в пам’яті усіх вірян.
Преподобна Параскева Сербська народилася в благочестивій болгарській сім’ї, що жила в ХI столітті в місцевості Епіват, між Силістрієй і Константинополем. Одного разу, як стріла, пронизали її серце почуті за Богослужінням слова Господа: “якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе” (Мф. 16, 24). З тих пір вона почала роздавати свій одяг жебракам, за що терпіла багато засмучень від рідних. По смерті батьків свята постриглася в чернецтво і віддалилася в Йорданську долину, де славно трудилася до глибокої старості.
За два роки до кончини преподобної Параськеві з’явився Ангел і повелів їй повернутися на батьківщину, що вона і виконала. Свята померла мирно. Мощі її, що покояться в соборному храмі в Яссах, ознаменувалися нетлінням і багатьма зціленнями.
