| Седмиця 6 після Пасхи. | Посту немає. |
|
Мч. Феодота Анкірського і мцц. семи дів: Олександри, Текуси, Клавдії, Фаїни, Євфрасії, Матрони та Юлії (303). Мчч. Петра, Діонісія, Андрія, Павла та мц. Христини (249–251). Мчч. Симеона, Ісаака і Вахтисія (IV). Мчч. Іраклія, Павлина та Венедима. Мчч. Давида і Таричана (693) (Груз.). Пам’ять свв. отців семи Вселенських Соборів. Прп. Макарія Алтайського (1847). Прав. Іоанна Кормянського (1917). Св. Михаїла Виноградова пресвітера, спов. (1932). Сщмч. Василія Крилова пресвітера (1942). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Діян. 20:7-12 (зач. 43). Євангеліє.: Ін. 14:10-21 (зач. 48). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“І якщо чого попросите в Отця в ім’я Моє, те зроблю” (Ін.14:13). Яка втішна обітниця! Але як мало хто користується нею! Рідко хто утримує її в умі. Є такі, які зовсім не розуміють її і не приймають. Чому так? Тому, що Господа не люблять і заповідей Його не виконують. Ця невірність серця Господу позбавляє усієї сміливості звертатися до Бога з проханням, так само, як і в життєвому побуті несправний слуга не сміє просити про що-небудь господарів своїх, знаючи, що не заслужив ніякої милості.
Заведені молитви зачитуються своєю чергою, а в них є прохання дуже великі, але вони тільки зачитуються, а це, як відомо, далеко ще не молитва і не прохання. Стати з істинною молитвою перед Господом і простягнути до Нього прохання інакше не можна, як виправивши свої совісні до Нього стосунки.
