| Cедмиця 34 після П’ятидесятниці | Посту немає. |
|
Свтт. Афанасія (373) і Кирила (444), архієпископів Александрійських. Прп. Маркіана Кірського (близько 388). Прпп. схимника Кирила і схимниці Марії (близько 1337), батьків прп. Сергія Радонезького. Прп. Афанасія Сяндемського, Вологодського (1550). Прав. Афанасія Наволоцького (ХVI–ХVII). Сщмч. Михаїла Каргополова пресвітера (1919); сщмч. Євгенія Ісадського пресвітера (1930); сщмчч. Володимира Зубковича, Миколая Красовського, Сергія Лебедєва, Олександра Русинова пресвітерів (1938). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: 2Тим. 2:11-19 (зач. 293); Свтт.: Євр. 13:7-16 (зач. 33). Євангеліє.: Лк. 18:2-8 (зач. 88); Свтт.: Мф. 5:14-19 (зач. 11). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Щоб зробити більш виразною ту істину, “що треба завжди молитися і не сумувати” (Лк. 18:1), якщо не скоро буде почута молитва, але все продовжувати молитися, Господь сказав притчу. Притча ця про суддю, який Бога не боявся і людей не соромився, а задовольнив, врешті-решт, прохання удовиці – не тому, що Бога побоявся і людей посоромився, а тому тільки, що вдова та не давала йому спокою.
Тож якщо така загрубіла людина не встояла проти невідступності прохання, то чи Бог, людинолюбний і багатомилостивий, не виконає прохання, яке невідступно, зі сльозами й скрушеним серцем, підноситься до Нього?! І ось відповідь на те, чому молитви наші часто не чуються. Тому що підносимо прохання наші до Бога не старанно, ніби мимохідь, і до того ж так, що помолившись одного разу нині, завтра чекаємо виконання своєї молитви, не думаючи попотіти і перетрудитись в молитві. Ось і не чується і не виконується молитва наша, тому що самі не виконуємо, як слід, покладеного для молитви закону старанної невідступності з надією.
