31 липня, середа. Седмиця 6-та після П’ятидесятниці.
Пісний день.
Мч. Єміліана (363). Мч. Іакінфа Амастридського (IV). Прп. Памви пустельника (IV). Прп. Iоанна Багатостраждального, Печерського, в Ближніх печерах (1160). Прп. Памви, затворника Печерського, в Дальніх печерах (ХIII).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Схоже Царство на зерно гірчичне і закваску. Маленьке гірчичне зерно розростається у великий кущ; закваска проникає у все замішане тісто і робить його заквашеним. Тут, з одного боку, образ Церкви, яка спочатку тільки складалася з апостолів і кількох інших осіб, потім розрослася і стала найчисельнішою, проникла в усе людство; з іншого — образ духовного життя, що розкривається в кожній людині.
Перше зернятко його (духовного життя) — намір і рішучість спасатися через богоугодження по вірі в Господа Спасителя. Ця рішучість, якою б міцною вона не була, схожа на малу цятку. Спочатку вона обіймає тільки свідомість і самодіяльність; з цього розвивається потім вся діяльність духовного життя. Сама в собі вона розмножується в рухах і силі, і мужнішає, а стосовно душі, починає проникати в неї у всіх її силах — у розумі, волі, почутті, і наповнює їх собою, робить заквашеними за своїм духом, проникає й увесь склад людського єства: і тіло, і душу, і дух, у якому зароджується.
