| Седмиця 21-а після П’ятидесятниці. Глас 3. День пісний. |
 Дозволяється їжа з олією.
|
Прор. Осії 
(820 до Р.Х.). Прмч. Андрія Критського (767).
Мчч. безсрібників Косми і Даміана, Аравійських, і братів їх мчч. Леонтія, Анфіма і Євтропія (287 або 303). Перенесення мощей прав. Лазаря Чотириденного, єп. Кітійського (898). Прп. Антонія Леохнівського, Новгородського (1611). Кончина (1942) та знайдення мощей (2008) блж. інокині Параскеви Старобільської.
Сщмчч. Неофіта і Анатолія пресвітерів, прмчч. Іакінфа і Каліста (1918). Сщмч. Олександра, архієп. Семипалатинського (1937).
Ікон Божої Матері, йменованих “До Різдва і після Різдва Діва” (1827) та “Визволителька” (бл. 1889).
Євангельські Читання
Кол., 253 зач., II, 1-7. Лк., 42 зач., IX, 12-18.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ДИВНЕ НАСИЧЕННЯ НАРОДУ В ПУСТЕЛІ – ЦЕ ОБРАЗ НАСИЧЕННЯ ВІРУЮЧИХ У СВ. ПРИЧАСТІ ПРЕЧИСТОГО ТІЛА І ПРЕЧИСТОЇ КРОВІ ГОСПОДА.
ГОСПОДЬ СИДИТЬ ОСОБЛИВО; НАРОД РОЗСАДЖЕНИЙ РЯДАМИ; АПОСТОЛИ Є ПОСЕРЕДНИКАМИ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ ХЛІБ ТА РОЗДАЮТЬ ЙОГО. ТАК І НИНІ: ВІРУЮЧІ ВСІ ПОДІЛЕНІ НА ГРУПИ – МАЛІ ВЛАСНІ ЦЕРКВИ, У ЯКИХ ГОСПОДЬ, НЕВИДИМО БУДУЧИ ПРИСУТНІМ, РОЗДАЄ СВОЄ ТІЛО І КРОВ, ЧЕРЕЗ АПОСТОЛЬСЬКИХ ПРИЄМНИКІВ.
ЯК ТОДІ АПОСТОЛАМ, ТАК ТЕПЕР ПРИЄМНИКАМ ЇХ ГОВОРИТЬ ВІН: “ВИ ДАЙТЕ ЇМ ЇСТИ”. ЯК ТОДІ, ТАК І ТЕПЕР НАРОД ВІРУЮЧИЙ НЕВІДСТУПНО НАЛЕЖИТЬ ГОСПОДУ У ПОСТІ, СЛУХАННІ СЛОВА ТА МОЛИТОВНОМУ ПРОХАННІ ПРО ЗЦІЛЕННЯ ВІД ГРІХІВ, КОЛИ ГОТУЄТЬСЯ ПРИСТУПИТИ ДО БОЖЕСТВЕННИХ ТАЙН. ТАК ТАЇНСТВО, ЯКЕ БЕРЕ ПОЧАТОК ВІД ЯВЛЕННЯ ГОСПОДА, ТРИВАЄ ДО НИНІ І БУДЕ ТРИВАТИ ДО КІНЦЯ ВІКУ. І В МАЙБУТНЬОМУ ВІЦІ БУДЕ СВОГО РОКУ ПРИЧАСТЯ.
І В ЗЕМНОМУ РАЮ ДЛЯ ПРАРОДИТЕЛІВ ВЛАШТОВАНЕ БУЛО СВОЄ ТАЄМНИЧЕ ПРИЧАСТЯ – КУШТУВАННЯ ВІД ДРЕВА ЖИТТЯ; У СТАРОЗАВІТНІЙ ЖЕ ЦЕРКВІ ОБРАЗ ЙОГО – КУШТУВАННЯ ПАСХАЛЬНОГО АНГЦЯ. ТАКИМ ЧИНОМ, ТАЄМНИЧЕ ПРИЧАСТЯ РОЗПОЧАЛОСЯ З РОДОМ ЛЮДСЬКИМ, БУЛО І БУДЕ З НИМ У ВСІ ВІКИ ВІЧНІ, У РІЗНИХ ВИДАХ, АЛЕ ОДНОМУ ЗНАЧЕННЯ – ЩИРОГО СПІЛКУВАННЯ З ГОСПОДОМ; БО “У НЬОМУ БУЛО ЖИТТЯ, І ЖИТТЯ БУЛО СВІТЛОМ ДЛЯ ЛЮДЕЙ” (ІН. 1, 4).
СТВОРЕНИМ ЗА ОБРАЗОМ БОЖИМ І НАЛЕЖИТЬ БУТИ У ТАКОМУ СПІЛКУВАННІ З ТИМ, “ХТО БУВ СЯЄВОМ СЛАВИ ТА ОБРАЗОМ ІСТОТИ ЙОГО” (ЄВР. 1, 3).
