30 вересня, понеділок. (17 вересня за старим стилем)
Седмиця 15-та після П’ятидесятниці.
Посту немає.
Мцц. Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії (близько 137). Мцц. Феодотії (близько 230) та Агафоклії. Мучеників 156-ти: Пелія та Нила, єпископів Єгипетських, Зінона пресвітера, Патермуфія, Іллі та інших (310). Свт. Іоакима, патр. Александрійського (1567). Прмчч. Павла (Моїсеєва), Феодосія (Соболєва), Никодима (Щапкова) та Серафима (Кулакова) (1918); прмц. Ірини Фролової (1931); мч. Іоанна Короткова (1941), прмц. Олександри Хворостянникової (1943).
Царгородської (1071) і Макаріївської (1442) ікон Божої Матері.
Читання дня
На літ.: — Ап.: Гал. 2:11-16 (зач. 202). Єв.: Лк. 3:19-22 (зач. 10). День молитви за сиріт.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Ірод — образ роздратованого самолюбства, що від стривоження совісті викриттями правди бажає позбутися цієї неприємності насильством. Іоанн Предтеча — образ правди, гнаної самолюбством, коли воно має засоби для того. Хоч як пом’якшуй правду поблажливістю і мовними зворотами, які може винаходити ніжність любові, що не бажає завдавати іншому рани в серце, лик правди постане перед очима сумління і там усередині здіймає бурю докору. Самість недалекоглядна і не може розрізнити, що викриття не зовні, а всередині, і всією своєю силою повстає на зовнішнього викривача. Загородивши йому вуста, вона сподівається заглушити і внутрішній голос. Не досягає успіху, однак; не туди звертається піклування. Треба совість утихомирити; тоді, скільки б не було зовнішніх викривачів, миру внутрішнього вони не порушать, а хіба тільки поглиблять його, змусивши зібрати всередині заспокійливі переконання, — віру в розп’ятого Господа, щирість покаяння і сповіді, і твердість рішення не робити нічого проти совісті. Ось куди звернися, а Іоаннів усіх не пересаджати до в’язниць; бо слово правди Божої усюди ходить землею, і всяке з них для тебе Іоанн викривач.
