| Cедмиця 13 після П’ятидесятниці. | Пісний день. |
|
Ап. від 70-ти Фадея (близько 44). Мц. Васси та чад її, мчч. Феогнія, Агапія і Піста (305–311). Прп. Аврамія трудолюбного, Печерського, в Ближніх печерах (ХII–ХIII). Прп. Аврамія Смоленського (ХIII). Прп. Марфи Дивєєвської (1829). Сщмч. Олександра Єлоховського пресвітера (1918); сщмч. Павла Ягодинського пресвітера (1937); сщмч. Феодора Каллістова пресвітера (1937). Прмч. Рафаїла (Момчиловича) (1941) (Серб.). Прмч. Ігнатія (Даланова) ієромонаха (1942). Явлення Світлописаного образа Пресвятої Богородиці в Руському на Афоні Свято-Пантелеймонівському монастирі (1903). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: 2Кор. 9:12-10:7 (зач. 189). Євангеліє.: Мк. 3:20-27 (зач. 13). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Якщо царство розділиться саме в собі, не може встояти царство те” (Мк.3,24). Допоки всередині переважає однодумність лукавства гріховного, доти міцним буває в нас царство темряви й гріха, але коли благодать Божа полонену гріхом частину духу приверне до себе, визволивши її з полону, тоді відбувається всередині поділ: гріх на одному боці, добро – на іншому. Якщо, внаслідок цього збудження, свідомістю і свободою людина поєднується з добром, гріх втрачає всяку опору і йде до розкладання.
Сталість у прийнятому доброму намірі й терпіння в трудах над ним, зовсім порушують гріх і винищують. Тоді починається царство добра всередині, і стоїть, поки не закрадеться якийсь злий намір і, привернувши до себе волю, не спричинить знову розділення. Дай тільки хід гріховному потягу, що зародився, поєднайся з ним і зроби його справою – знову почне добро слабшати, а зло рости, поки зовсім його не винищить. Це майже безперервна історія внутрішнього життя в тих, хто слабкосердий і не має твердої вдачі.
