| Cедмиця 4 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
|
Сщмч. Мефодія, єп. Патарського (312). Мчч. Інни, Пинни і Римми (I–II). Мчч. Аристоклія пресвітера, Димитріана диякона та Афанасія читця (близько 306). Свт. Левкія спов., єп. Врунтисіопольського (V). Свт. Мини, єп. Полоцького (1116). Блгв. кн. Гліба Володимирського (сина св. Андрія Боголюбського) (1175). Прав. Миколая Кавасили (близько 1397). Перенесення мощей свт. Гурія, архієп. Казанського (1630). Св. Миколая Флорова спов., пресвітера (1933). Моденської (Косинської) ікони Божої Матері. |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Рим. 11:13-24 (зач. 106). Євангеліє.: Мф. 11:27-30 (зач. 43). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас” (Мф. 11:28). О Божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, Котрий кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто що у нас гріхів багато і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.
Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: “Візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе”. І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді — ярмо, і гріхи — тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.
Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.
