| Седмиця 20-а після П’ятидесятниці. Глас 2. |
 Посту немає.
|
Мч. Лонгина
сотника, що при Хресті Господньому (I).
Прп. Лонгина, вратаря Печерського (XIII-XIV). Прп. Лонгина Ярензького (1544-1545).
Св. Георгія спов., пресвітера (1931). Сщмч. Євгенія пресвітера (1937). Сщмч. Олексія пресвітера (1938). Сщмч. Іоанна пресвітера (1942). Прп. Галла (650). Прп. Касії, піснеписиці Константинопольської (843-867). Знайдення мощей свт. Іоанна Тобольського (1914).
Євангельські Читання
Флп., 242 зач., II, 16-23. Лк., 44 зач., IX, 23-27. Мч.: 2 Тим., 292 зач., II, 1-10. Мф., 113 зач., XXVII, 33-54.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Не соромся сповідувати Господа Іісуса Христа, що воплотився Сином Божим та спокутував Своєю хресною смертю, воскресіння же та вознесінням Своїм відкрив нам вхід у Царство Небесне.
Якщо ти посоромишся, то і Він посоромиться тебе, “коли прийде у славі Своїй та Отця і святих Ангелів”. Нині у суспільстві пішла мода зовсім не говорити про Господа та про спасіння, тоді як спочатку тільки і мови було, що про ці дорогі речі.
До чого ж більше лежить серце, про те і мова охоче ведеться. Невже до Господа менше стало лежати серце? З огляду на стан речей, очевидно, що так. Одні зовсім не відають про Нього, другі холодні до Нього; побоюючись натрапити на таких, і ті, які теплі до Господа, не заводять про Нього мови, і священство мовчить.
І вийшло, що мова про Господа Спасителя і про головну нашу справу – спасіння – виключена із предметів розмови, що прийняті у суспільстві. Що ж, скажете, невже тільки і говорити, що про це? Для чого ж тільки про це?
Про все можна говорити з цієї точки зору, так що мова взагалі буде вирізнятися духом Христовим. Тоді і можна буде вгадати, говорять християни чи язичники, а нині ви цього не вгадаєте ні за речами, ні за писанням.
Передивитеся всі журнали, про що тільки не пишуть? Але завести мову по-християнськи нікому немає охоти.
