Сщмч. Афіногена єп. і десяти учнів його (близько 311).
Мч. Павла і мцц. Алевтини (Валентини) та Хіонії (308). Мч. Антіоха лікаря (IV). Пам’ять святих отців IV Вселенського Собору (451). Мц. Іулії діви (близько 440 або 613). Прп. Іоанна Святогорця Вишенського (близько 1621–1633). Блж. Матрони Анемнясевської, спов. (1936); сщмч. Якова, архієп. Барнаульського, і з ним сщмчч. Петра та Іоанна пресвітерів, прмч. Феодора (1937); прмч. Ардаліона (1938).
Чирської (Псковської) ікони Божої Матері (1420).
Євангельські Читання
1 Кор., 139 зач., VII, 35 – VIII, 7. Мф., 63 зач., XV, 29-31.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
БЕЗ УВАГИ І В ЗВИЧАЙНОМУ ЖИТТІ НІЧОГО НЕ ЗРОБИШ ТАК, ЯК ПОТРІБНО, А В ЖИТТІ Ж ДУХОВНОМУ – УВАГА НА ПЕРШОМУ МІСЦІ. ВОНА БАЧИТЬ ЗЛЕ І ПЕРЕДАЄ ЙОГО НА ВНУТРІШНІЙ СУД; ВОНА Ж СКЛАДАЄ ВАРТУ ВНУТРІШНОЇ ПАЛАТИ, У ЯКІЙ ОБГОВОРЮЮТЬ, ЩО І ЯК СЛІД ЗРОБИТИ, А ПОТІМ ОБЕРІГАЄ І ВИКОНАВЦІВ РІШЕННЯ.
НЕ ДИВНО ТОМУ, ЩО ДУХОВНЕ ЖИТТЯ ПІД СОБОЮ РОЗУМІЄ ЖИТТЯ ТВЕРЕЗЕ, І В УСЬОМУ НАПИСАНОМУ ПОПЕРЕДНИКАМИ БІЛЬШЕ ВСЬОГО ВИ ПРОЧИТАЄТЕ САМЕ ПРО ТВЕРЕЗІСТЬ АБО УВАГУ – ЦЕ ОДНЕ І ТЕ Ж. ЯК ВАЖЛИВО ТОМУ НАВЧИТИСЯ УВАЗІ!
ПЕРШІ КРОКИ У ТИХ, ХТО ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄ ПІКЛУВАТИСЯ ПРО СВОЮ ДУШУ, ЯК ПРАВИЛО, НА ЦЕ І СПРЯМОВАНІ. І СПРАВИ ЇХ ПОЧИНАЮТЬ БУТИ ВЖЕ ТРОХИ СХОЖИМИ НА СПРАВИ ТІЛЬКИ З ТИХ ПІР, КОЛИ ЛЮДИ ПОЧИНАЮТЬ ЗАГЛЯДАТИ У СЕБЕ; ЗАЗВИЧАЙ НЕ ВСЕРЕДИНУ СЕБЕ, А ЗІ СТОРОНИ.
З ЦЬОГО Ж МОМЕНТУ ЗАКЛАДАЄТЬСЯ ВНУТРІШНЄ ЖИТТЯ І РАЗОМ З УВАГОЮ ВОНО СТАЄ СИЛЬНІШИМ. ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
ОЗНАЧАЄ ЦЕ ТЕ, ЩО СЛІД СТАТИ РОЗУМОМ У СВОЄМУ СЕРЦІ ПЕРЕД ГОСПОДОМ І ПЕРЕД ЛИЦЕМ ЙОГО, СВІДОМО ВСЕ ОБГОВОРЮВАТИ ТА ПРИЙМАТИ. СПРАВА ЦЯ, ОЧЕВИДНО, СКЛАДНА. АЛЕ ВОНА ВДАСТЬСЯ РАЗОМ ІЗ МОЛИТВОЮ І СКІЛЬКИ УКРІПЛЯТИСЯ НЕЮ, СТІЛЬКИ І ВОНА УКРІПЛЯЄ.
