| Неділя 3 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
|
Собор Галицьких святих (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Собор Одеських святих (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Собор святих, що в землі Британській та Ірландській просіяли (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Свт. Тихона, єп. Амафунтського (425). Сщмч. Тигрія пресвітера і мч. Євтропія читця (близько 404). Прп. Тихона Мединського, Калузького (1492). Прп. Тихона Луховського, Костромського чудотворця (1503). Прп. Мойсея Оптинського (1862). Сщмчч. Гермогена (Долганьова), єп. Тобольського, Єфрема Долганьова, Михаїла Макарова, Петра Кореліна пресвітерів і мч. Константина Мінятова (1918). Перенесення мощей свт. Феофана, затворника Вишенського (2002). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Мк. 16:9-20 (зач. 71). На літургії: – Апостол: Рим. 5:1-10 (зач. 88). Євангеліє.: Мф. 6:22-33 (зач. 18). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Якщо око твоє буде чисте, то все тіло твоє буде світле; якщо ж око твоє буде погане, то все тіло твоє буде темне” (Мф.6:22-23). Оком називається тут розум, а тілом весь склад душі. Таким чином, коли розум простий, тоді в душі світло; коли ж розум лукавий, тоді в душі темно.
Що таке розум простий і розум лукавий? Розум простий – той, який приймає все, як написано в слові Божому, і безсумнівно переконаний, що все так і є, як написано: жодної хитромудрості, жодних вагань і роздумів немає в ньому. Розум лукавий – той, який приступає до слова Божого з лукавством, хитрим розпитуванням і підшукуваннями. Він не може прямо вірити, але підводить слово Боже під свої міркування. Він приступає до нього не як учень, а як суддя і критик, щоб попитати, що то воно говорить, і потім або поглумитися, або зверхньо сказати: “так, це не погано”.
У такого розуму немає твердих положень, тому що слову Божому, очевидно, він не вірить, а свої міркування завжди нестійкі: нині так, завтра інакше. Тому в нього одні вагання, нерозуміння, запитання без відповідей; всі речі в нього не на своєму місці, і ходить він у темряві, навпомацки. Простий же розум усе ясно бачить: усяка річ у нього має свій визначений характер, словом Божим визначений, тому всякій речі в нього своє місце, і він точно знає, як себе щодо чого тримати, – ходить, значить, дорогами відкритими, видимими, з цілковитою впевненістю, що вони ведуть до справжньої мети.
