| Седмиця 3-тя після Пасхи. Глас 2 | Посту немає. |
Апп. від 70-ти Аристарха, Пуда та Трофима (близько 67). Мцц. Василіси та Анастасії (близько 68). Мчч. Месукевійських — Сухія та дружини його: Андрія, Анастасія, Талале, Феодорита, Івхиріона, Іордана, Кондрата, Лукіана, Мимненоса, Нерангіоса, Полієвкта, Якова, Фоки, Доментіана, Віктора, Зосими (100–130) (Груз.). Мч. Савви Готфського (372). Сщмч. Олександра Гнєвушева пресвітера (1930). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Діян. 8:5-17 (зач. 18). Євангеліє.: Ін. 6:27-33 (зач. 20). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Увірував і сам Симон, і, охрестившись, не відходив від Филипа” (Діян. 8:13). І вірував, і хрестився, а нічого не вийшло з нього. Треба думати, що в устрої віри його було щось неналежне. Віра щира – заперечення свого розуму. Треба розум оголити і як чисту дошку надати вірі, щоб вона накреслила себе на ньому як є, без жодної домішки сторонніх висловлювань і положень. Коли в розумі залишаються свої положення, тоді після написання на ньому положень віри виявиться в ньому суміш положень: свідомість буде плутатися, зустрічаючи між діями віри і мудрування розуму.
Таким і був Симон – взірець для всіх єретиків; такими є і всі, хто зі своїми мудруваннями вступає в царину віри, як раніше, так і тепер. Вони плутаються у вірі, і нічого з них не виходить, окрім шкоди: для себе – коли вони залишаються безгласними, для інших – коли не втримується в них самих ця плутанина, а проривається назовні через їхню жагу бути вчителями. Звідси завжди виходить партія осіб, які більш-менш погрішають у вірі, з нещасною упевненістю в непогрішності та тяжким позивом усіх переробити на свій лад.
