| Седмиця 28-а після П’ятидесятниці. Глас 2. Різдвяний піст. |
 Дозволяється риба.
|
Сщмч. Іларіона
, архієп. Верейського (1929). 
Сщмч. Єлевферія, матері його мц. Анфії і мч. Корива єпарха (бл. 117-138). Прп. Павла Латрійського (955). 
Свт. Стефана спов., архієп. Сурозького (VIII). Собор Кримських святих. Прав. Димитрія Горського (1828).
Мч. Єлевферія кувікуларія (IV). Прп. Парда пустельника (VI). Прп. Трифона Печензького, Кольського (1583). Собор Кольських святих.
Сщмчч. Олександра і Василія1, Вікторина пресвітерів (1937).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Коли званий будеш кудись, не сідай на перше місце. Узагальнивши це, отримаємо: завжди і кругом тримайся бути серед останніх.
У цьому простому правилі скорочено виражено весь багатий сенс смирення. Візьми його, сядь та переглянь усі можливі випадки твого життя і наперед вибери себе у всіх їх останню частину. Це останнє буде практикою смирення, яке від зовнішніх справ мало по малу перейде в середину і покладе такі зачатки смирення.
Час відростить це насіння серед тієї ж практики та смирення збагатить, зрештою, всю душу та тіло і всі зовнішні справи. Що ж буде? А те, що велич моральна буде сіяти на обличчі твоєму та приваблювати загальну увагу; та здійсниться над тобою: “всякий, хто підноситься, сам себе впокорить, а хто принижує себе, буде піднесений”.
Але не це май на увазі, практикуючись у смиренні, а саме смирення. Воно саме з собою приносить у душу благий настрій. Куди приведе смирення, там всі внутрішні тривоги завершаться та всі зовнішні негаразди не справляють разючих вражень.
Як хвиля, що не натрапляє на перешкоди, без шуму та удару розливається у безмежному морі, так зовнішні та внутрішні скорботи не вдаряють у смиренну душу, а проносяться як би поверху, не залишаючи слідів. Це, так би мовити, життєва перевага смиренного; а яке світло осіняє його, які втіхи посилаються, яка широта свободи дій відкривається!.. Воістину, смирення одне вміщає усе…
