| Седмиця 1-ша після П’ятидесятниці (загальниця). | Посту немає. |
|
Прор. від 12-ти Амоса (VIII ст. до Р. Х.). Мчч. Віта, Модеста і Крискентії годувальниці (близько 303). Мч. Дули Кілікійського (305–313). Прп. Дули страстотерпця, Єгипетського. Блж. Ієроніма Стридонського (420). Блж. Августина, єп. Іппонійського (430). Перенесення мощей прп. Феодора Сікеота, єп. Анастасіупольського (близько IХ). Свт. Михаїла, першого митр. Київського (992). Блгв. кн. Сербського Лазаря (1389). Прмчч. Григорія і Кассіана Авнезьких (1392). Свт. Єфрема II, патр. Сербського (після 1395). Свт. Iони, митр. всієї Русі, чудотворця (1461). Прпп. Сергія і Варвари Оятських (1477–1480), батьків прп. Олександра Свірського. Сщмч. Амоса Іванова пресвітера (1919). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“А Я кажу вам: не противтеся злому” (Мф.5:39); по-іншому – віддай себе на жертву свавіллю і злобі людській. Але ж так і жити не можна? Не турбуйся. Хто заповідь цю дав, Той же є і Промислитель, і Піклувальник наш.
Коли з цілковитою вірою, від усієї душі побажаєш так жити, щоб не противитися жодному злу, то Господь сам влаштує для тебе спосіб життя, не тільки терпимий, а й щасливий.
До того ж на ділі буває так, що спротив більше дратує супротивника і спонукає його винаходити нові неприємності, а поступка обеззброює його і смиряє. Тому буває, що, витерпи тільки перші натиски злоби, – люди зглянуться і залишать тебе в спокої. А спротив і помста розпалюють злобу, яка від однієї особи переходить у сім’ю, а потім із покоління в покоління.
