| Неділя 19-а після П’ятидесятниці. Глас 2. |
 Посту немає
|
Пам’ять святих отців VII Вселенського собору
(787). 
Мчч. Назарія
, Гервасія, Протасія, Келсія (54-68). 
Прп. Параскеви-Петки Сербської (XI).
Сщмч. Сильвана, пресвітера Газського (IV). Прп. Николи Святоші (Святослава), кн. Чернігівського, Печерського чудотворця (1143).
Сщмч. Михаїла пресвітера (1921). Свт. Амвросія спов. єп. Кам’янець-Подільського (1932). Сщмч. Петра пресвітера (1937). Прмч. Максиміліана (1938).
Яхромської ікони Божої Матері (XV).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 8-е, Ін., 64 зач., XX, 11-18. Літ. – 2 Кор., 194 зач., XI, 31 – XII, 9. Лк., 35 зач., VIII, 5-15. Свв. отців: Євр., 334 зач., XIII, 7-16. Ін., 56 зач., XVII, 1-13.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Під тернами, що пригнічують слово Божественної істини, окрім багатства, радості та скорбот житійських, у наш час треба розуміти і різні помилкові вчення, які поширюють учені, що втратили істину
та збилися з шляху до неї.
Таких вчень у нас виявляється є багато: одні голосно та відкрито йдуть проти істини; інші – під умовними натяками, зрозумілими, втім, тим, до кого спрямовуються. За суттю своєю вони діють як чад; непомітно входять, затьмарюють голову та доводять до втрати ясної свідомості.
Хто нахапається цього чаду, той починає марити, як сонний, бо все йому здається не у тому вигляді, як воно є і як виглядає людині при ясному розумі. Зустрівши таке лице, ви бачите, що у нього пригнічена не тільки істина всяка, але приглушене і почуття істини, і брехня проникла у весь склад розуму.
Як же бути? Не слухати і не читати цих марень, а коли мимоволі почулося чи прочиталося, – викинь з голови, але коли не викидається, – піддати це роздумам, і все розлетиться, як дим.
