| Седмиця 7-ма після Пасхи. Глас 6 | Посту немає. |
Мц. Гликерії діви і з нею мч. Лаодикія, стража темничного (близько 177). Мч. Олександра Римського (284–305). Свт. Павсикакія, єп. Синадського (606). Свв. Георгія спов. із жінкою Іриною та чадами (IХ). Прп. Євфимія Іверського (1028) (Груз.). Прав. Гликерії діви, Новгородської (1522). Перенесення мощей прмч. Макарія, архім. Овруцького, Канівського, ігумена Пінського, Переяславського чудотворця (1688). Сщмчч. Василія Соколова, Олександра Заозерського і Христофора Надєждіна пресвітерів, прмч. Макарія (Телегіна) і мч. Сергія Тихомирова (1922). Новомчч. Черкаських (XX). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Діян. 21:26-32 (зач. 46). Євангеліє.: Ін. 16:2-13 (зач. 53). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину” (Ін. 16:13). Чому ж у логіках не згадується про це джерело пізнання? Не дивно, що в язичницьких логіках немає цього пункту, але чому немає його в християнських? Невже християнин, коли починає розмірковувати, повинен перестати бути християнином і забути про всі дані йому обітниці, вірні й безсумнівні?
Про те, як бачити і чути, багато тлумачать; про те, як з побаченого і почутого робити узагальнення і висновки, теж достатньо вчать; коли дійде справа до того, як розгадати значення всього, — тут вихованець логіки залишається напризволяще своїй догадливості. Чому не навчити його: ти маєш мовлення духу істини — їм слідуй; вони вирішують значення всього сущого і того, що є, беззаперечно, адже походять від Бога, в Якому джерело і самого буття. Чи не тому, що забувають навчати цьому, здогадування так розплодилося, що нині всі книги (про світ Божий) переповнені одними здогадками? І добре б вони хоч трохи були варті уваги, а то відразу видно, що вони плід дитячої уяви.
