| Cедмиця 12 після П’ятидесятниці. | Успенський піст. |
|
Мчч. Фотія та Аникити і багатьох із ними (305–306). Сщмч. Олександра, єп. Команського (III). Мчч. Памфіла та Капітона. Прмчч. Білогорських: Варлаама (Конопльова), Сергія (Вершиніна), Ілії (Попова), В’ячеслава (Косожиліна), Іоасафа (Сабанцева), Іоанна (Новоселова), Антонія (Арапова), Михея (Подкоритова), Віссаріона (Окулова), Матфея (Баннікова), Євфимія (Короткова), Варнави (Надєждіна), Димитрія Созінова, Савви Колмогорова, Гермогена (Бояришнєва), Аркадія (Носкова), Євфимія (Шаршилова), Маркела (Шавріна), Іоанна (Ротнова), Якова Старцева, Петра Рочева, Якова Данилова, Олександра Арапова, Феодора Бєлкіна, Петра, Сергія (Саматова) та Олексія Короткова(1918); сщмч. Василія Інфантьєва пресвітера (1918); сщмчч. Леоніда Бірюковича, Іоанна Нікольськогота Миколая Доброумова пресвітерів (1937). Сщмч. Павла Гордовського пресвітера (1919). Собор святих землі Житомирської. |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: 2Кор. 5:10-15 (зач. 179). Євангеліє.: Мк. 1:9-15 (зач. 2). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь почав проповідь Свою так: “Настав час і наблизилось Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє” (Мк.1:15). Наприкінці століть теж буде сказано: “настав час, наблизилося Царство”; але буде додано не “покайтеся і віруйте”, а “виходьте на суд”. Час покаяння і трудів самовиправлення скінчився; давай кожен звіт у тому, що тілом зробив доброго чи злого.
Отже, поки час, поспішіть скористатися ним на своє спасіння. Обійми Отчі відчинені до прийняття всіх, хто приходить зі щирим почуттям розкаяння про минуле, і з бажанням попрацювати Богу надалі старанним виконанням заповідей Його святих. Для кожного з нас кінець віку – смерть: вона двері в інше життя. Частіше поглядай у нього і точніше для себе визначай: що ж потім? – і визначивши без жаління себе, візьмися до праці, щоб заготовити неготове до вступу туди, де радість нескінченна, і до відсторонення всього, що може надати право слугам темряви зовнішньої взяти над нами гору й заманити у свою область, звідки не буде вже виходу.
