| Седмиця 28-а після П’ятидесятниці. Глас 2. Різдвяний піст. |
 |
Свт. Спиридона
, єп. Триміфунтського, чудотворця (бл. 348).
Сщмч. Олександра, єп. Єрусалимського (251). Мч. Разумника (Синезія) (270-275). Прп. Ферапонта Монзенського (XVI).
Євангельські Читання
2 Тим., 299 зач., IV, 9-22. Мк., 36 зач., VIII, 30-34. Свт.: Євр., 335 зач., XIII, 17-21. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Попросивши слідувати за собою з хрестом, Господь вказує при цьому шлях цей, усуваючи головні до нього перешкоди не зовнішні, а внутрішні, які вкоренилися у серці людському.
Хочеш, ніби говорить Він, іди слід за Мною, по-перше, не шкодуй себе; бо хто буде шкодувати себе, той загубить себе; по-друге, не зв’язуйся користолюбством, бо “яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душі своїй нашкодить?” По-третє, не соромся того, що скажуть або як дивитися на тебе будуть інші: “бо хто посоромиться Мене і Моїх слів у роді цьому перелюбному і грішному, того посоромиться і Син Людський, коли прийде у славі Отця Свого зі святими ангелами”.
Саможаління, користолюбство та сором лиця людини – головні ланцюжки, на яких тримається людина у житті небогоугодному, на шляху пристрастей та гріха. Вони – головні перешкоди до звернення грішника; вони ж головний предмет боротьби духовної у людині, яка кається та почала уже приносити плоди покаяння.
Поки ці нитки не відрізані, життя християнське у нас ненадійне, повне спотикань та падінь, якщо не завжди зовнішніх, то внутрішніх. Ось і придивися всякий до себе добренько, і якщо є що у ньому зі сказаного – потурбуйся відректися від того: інакше не надійся зійти до досконалості у Христі, хоча зовнішньо будеш і дуже справний.
