| Cедмиця 3 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
|
Прп. Онуфрія Великого (IV). Прп. Петра Афонського (734). Прпп. Іоанна, Андрія, Іраклемона та Феофіла (IV). Прп. Арсенія Коневського (1447). Прп. Онуфрія Мальського, Псковського (1492). Прпп. Онуфрія та Авксентія Вологодських (ХV–XVI). Прп. Стефана Озерського, Комельського (1542). Прпп. Вассіана та Іони Пертоминських, Соловецьких (1561). Знайдення мощей (1650) і друге прославлення (1909) блгв. вел. кн. Анни Кашинської. |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Мф. 4:25-5:12 (зач. 10). На літургії: – Апостол: Рим. 8:2-13 (зач. 96); Прпп.: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Євангеліє.: Мф. 10:16-22 (зач. 36).; Прпп.: Мф. 11:27-30 (зач. 43). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“А хто витерпить до кінця, той спасеться” (Мф.10:22). А чи є нам що терпіти? У цьому ні в кого не буває нестачі. Територія терпіння у кожного широка; отже, і спасіння у нас під руками. Перетерпи все до кінця, і будеш спасенний. Треба, однак, терпіти вміючи, а то можна протерпіти і користі ніякої не отримати.
По-перше, віру святу бережи, і життя по вірі веди бездоганне; всякий же гріх, що трапляється, очищай негайно покаянням.
По-друге, все, що доводиться терпіти, приймай як від руки Божої, пам’ятаючи твердо, що без волі Божої нічого не буває.
По-третє, вірячи, що все, що від Господа виходить, посилається Ним на благо душам нашим, за все щиро дякуй Богові, дякуй і за скорботи, і за розради.
По-четверте, полюби скорботу заради великої її спасительності, і збуди в собі спрагу до неї, як до пиття хоча гіркого, але цілющого.
По-п’яте, тримай у думці, що коли прийшла біда, то її не скинеш, як тісний одяг; треба перенести. По-християнськи ти перетерпиш її чи не по-християнськи, – все ж таки перетерпіти неминуче; так краще ж перетерпіти по-християнськи. Ремствування не позбавляє від біди, а тільки робить її важчою; а смиренна покірність визначенням Промислу Божого і благодушність забирають важкість у бід.
По-шосте, усвідом себе вартим ще й не такого лиха – усвідом, що якби Господь хотів вчинити з тобою по всій правді, то чи таке лихо слід було б послати тобі.
По-сьоме, найбільше молись, і милостивий Господь подасть тобі міцність духу, за якої, тоді як інші дивуватимуться твоїм лихам, тобі буде здаватися, що і терпіти-то нічого.
