| Неділя 7-ма після Пасхи. Свв. отців I Вселенського Собору. Глас 6 | Посту немає. |
Сщмч. Мокія (близько 295). Рівноапп. Мефодія (885) і Кирила (869), учителів Словенських. Рівноап. Ростислава, князя Великоморавського (870). Прп. Софронія, затворника Печерського, в Дальніх печерах (ХIII). Свт. Никодима, архієп. Сербського (1325). Сщмч. Іосифа, митр. Астраханського (1671). Сщмч. Михаїла Бєлороссова пресвітера (1920). Сщмч. Олександра (Петровського), архієп. Харківського (1940). Челнської, Псково-Печерської, йменованої «Розчулення», та «Мати Молебниця» (перехідні святкування в Неділю 7-му після Пасхи) ікон Божої Матері. |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Ін. 21:1-14 (зач. 66).; Ін. 10:1-9 (зач. 35). На літургії: – Апостол: Діян. 20:16-18,28-36 (зач. 44); Рівноапп.: Євр. 7:26-8:2 (зач. 318). Євангеліє.: Ін. 17:1-13 (зач. 56).; Рівноапп.: Мф. 5:14-19 (зач. 11). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Арій став відкидати божество Сина Божого і Його єдиносутність з Богом Отцем. На нього піднялася вся Церква; всі віруючі, у всіх кінцях світу, єдиними вустами сповідували, що Господь Іісус Христос є Син Божий Єдинородний, Бог від Бога, народжений, не створений, єдиносущний Отцю.
Інший подумав би, що це випадкове якесь натхнення на однодумність; але ця віра пройшла потім вогняне випробування, коли на бік аріан схилилася влада і знать. Ні вогонь, ні меч, ні гоніння не могли винищити її, і вона негайно виявилася всюди всіма, як тільки припинявся тиск зовнішньої сили. Це означає, що вона становить серце Церкви і сутність її сповідання.
Слава Господу, що зберігає в нас цю віру! Бо поки вона є, ми ще християни, хоч і погано живемо; не стане її – і християнству кінець.
