| Неділя 6 після Пасхи. Неділя про сліпого. | Посту немає. |
|
Свт. Єпіфанія, єп. Кіпрського (403). Свт. Германа, патр. Константинопольського (740). Свтт. Савина, єп. Кіпрського (V), та Полувія, єп. Рінокірського (V). Прп. Діонісія Радонезького (1633). Мч. Іоанна Валаха (1662) (Румун.). Прославлення сщмч. Єрмогена, патр. Московського і всієї Русі, чудотворця (1913). Сщмч. Петра Попова пресвітера (1937); мц. Євдокії Мартишкіної (1938). Друге знайдення мощей прав. Симеона Верхотурського (1992).Собор Карпаторуських святих (перехідне святкування в 1-шу неділю після 11 травня). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Діян. 16:16-34 (зач. 38).; Свт.: Євр. 7:26-8:2 (зач. 318). Євангеліє.: Ін. 9:1-38 (зач. 34).; Свт.: Мф. 5:14-19 (зач. 11). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Сперечається простота віри з лукавим невір’ям. Віра, прийшовши до сліпця, що прозрів, просвітила очі розуму його, і він ясно бачить істину. Дивіться, як у нього все логічно. Запитують його: ти що про Нього, що дарував зір, скажеш? “Це пророк” (Ін.9:17), – відповів він, тобто посланник Божий, наділений силою чудодійною. Незаперечно правильний висновок! Але освіченість книжна не хоче бачити цієї правоти і шукає ухилитися від наслідків її. А оскільки це не вдавалося, то вона звертається до некнижної простоти зі своїм спонуканням: “воздай славу Богові; ми знаємо, що чоловік Той грішник” (Ін.9:24).
Простота віри не вміє зв’язати цих понять – грішність і чудодійність, і висловлює це відкрито: “Чи грішник Він, не знаю, одне знаю, що був сліпий, а тепер бачу” (Ін.9:25). Що можна сказати проти такого невідання? Але логіка невіруючих уперта, і за всієї очевидності не соромиться стверджувати, що не знає, звідки Той, Хто відкрив очі сліпому. “Це й дивно, – каже їм здорова логіка віри, – що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; але хто шанує Бога і творить волю Його, того слухає. Від віку не чувано, щоб хто відкрив очі сліпонародженому.
Якби Він не був від Бога, не міг би творити нічого” (Ін.9:30-33). Здавалося б, після цього нічого не залишалося, як схилитися перед силою такого висновку. Але книжна вченість терпіти не може здорової логіки віри і вигнала її геть… Піди тепер, доводь істину віри тим, у яких розум зіпсувався від завзятості в невір’ї. Невіри всіх часів – люди одного покрою.
