24 грудня, вівторок.
(11 грудня за старим стилем)
Седмиця 27-ма після П’ятидесятниці.
Різдвяний піст.
Прп. Даниїла Стовпника (489–490). Мчч. Акепсія та Аіфала (354). Мч. Миракса (VII). Прп. Луки Стовпника (близько 970–980). Прп. Никона Сухого, Печерського, в Ближніх печерах (XII). Сщмч. Феофана (Ільмінського), єп. Солікамського, і з ним двох священномучеників і п’яти мучеників (1918); сщмч. Миколая Виноградова пресвітера (1937); сщмч. Іоанна Богоявленського пресвітера (1941). Прп. Кукші Одеського (1964). Собор Грузинських святих.
Читання дня
Утр.: — Мф. 11:27-30 (зач. 43). На літ.: — Ап.: 1 Тим. 5:11-21 (зач. 286). Прп. Кукші: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Єв.: Мк. 8:22-26 (зач. 34). Прп. Кукші: Лк. 6:17-23 (зач. 24).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Ті, котрі Христові, плоть свою розп’яли з пристрастями й похотями” (Гал. 5:24). Нині перевернувся цей порядок: розпинають плоть, але не з пристрастями і похотями, а пристрастями і похотями. Скільки мучать нині тіло обжерливістю, пияцтвом, блудними справами, танцями та гуляннями! Найжорстокіший господар не мучить так свою ледачу тварину. Якби дати нашій плоті свободу і розум, то перший голос її був би проти хазяйки своєї — душі, що вона незаконно втрутилася в її справи, внесла в неї пристрасті, їй чужі, і, виконуючи їх у ній, мучить її. По суті, потреби тіла нашого прості й без пристрастей. Подивіться на тварин: не об’їдаються, зайвого не сплять, задовольнивши тілесні потреби своєчасно, потім цілий рік залишаються спокійними.
Це лише душа, забувши свої найкращі прагнення, налаштувала собі з простих потреб тіла безліч протиприродних прагнень, які через безмірність свою стали протиприродними і тілу. Усіляко, однак, щоб відсікти від душі прищеплені нею до себе пристрасті плотські, необхідно розпинати плоть, тільки зовсім у протилежному розумінні, тобто не даючи їй вдосталь і необхідного, або задовольняючи її потреби незрівнянно меншою мірою, ніж скільки вимагає її природа.