Седмиця 3 Великого посту.
Субота 3 тижня Великого посту.
Великий піст.
40 мчч. Севастійських: Киріона, Кандида, Домна, Ісихія, Іраклія, Смарагда, Євноїка, Уалента (Валента), Вівіана, Клавдія, Приска, Феодула, Євтихія, Іоанна, Ксанфія, Іліана, Сисинія, Ангія, Аєтія, Флавія, Акакія, Єкдикія (Єкдита), Лисимаха, Олександра, Ілія, Горгонія, Феофіла, Дометіана, Гаїя, Леонтія, Афанасія, Кирила, Сакердона, Миколая, Уалерія (Валерія), Філоктимона, Северіана, Худіона, Мелітона та Аглаїя (близько 320).
Мч. Урпасіана (близько 295). Св. Кесарія, брата свт. Григорія Богослова (близько 369). Прав. Феодосія Балтського (1845). Прп. Димитри Київської (1878). Прав. Тарасія Лікаонійського. Сщмчч. Михаїла Маслова, Oлексія Смирнова, Димитрія Гливенко, Сергія Лебедєва, Сергія Цвєткова пресвітерів і Миколая Горюнова диякона, прмч. Іоасафа (Шахова) і прмцц. Наталії Ульянової та Олександри (Самойлової) (1938). Албазинської ікони Божої Матері, йменованої «Слово плоть бисть» (1666).
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Лк. 21:12-19 (зач. 106). На літургії: – Апостол: Євр. 10:32-38 (зач. 325).; Мчч.: Євр. 12:1-10 (зач. 331). Євангеліє.: Мк. 2:14-17 (зач. 8).; Мчч.: Мф. 20:1-16 (зач. 80). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Я прийшов закликати не праведників, а грішників до покаяння” (Мк. 2, 17).
Вустами Премудрості кликав до себе Господь безумних. Сам же, подорожуючи на землі, кликав грішників. Ні гордим розумникам, ні самочинним праведникам немає у Нього місця. Хай радіє розумова і моральна неміч! Сила розумова і ділова, піди геть! Всебічна неміч, що себе усвідомлює і з вірою вдалася до Господа, Який лікує неміч, а убогість заповнює, міцнішає і розумом, і вдачею, продовжуючи, однак, усвідомлювати і недоумкуватість, і погану вдачу свою. Сила ж Божа під цим непоказним прикриттям, відбуваючись у немочі, творить незримо іншу особистість, світлу розумом і вдачею, яка свого часу стає явною іноді ще тут, але завжди там. Ось що приховано від премудрих і розумних, і відкривається тільки немовлятам!
У притчі про наймитів (Мф. 20:1-16) і той, кому одну тільки годину працювати довелося, був однаково винагороджений домовласником. Години дня в цій притчі – образ перебігу життя нашого. Одинадцята година – останній час цього життя. Господь показує, що й ті, які до цього терміну дожили, не працюючи Йому, можуть почати працювати і догодити Йому не менше за інших. Нема чого, отже, виправдовуватися старістю і впадати у відчай, вважаючи, що вже ні до чого починати.
Починай не соромлячись; милостивий Господь; все тобі дасть, що й іншим, і за чином благодаті тут, і за законом правди там. Тільки старанністю побільше розгорися і скрушеніше посумуй про недбальство, в якому проведено майже все життя. Скажеш: там покликав господар, нехай і мене покличе Господь. А хіба не кличе? Не чуєш хіба в церкві гласу Господнього: “прийдіть до Мене всі” (Мф. 11:28) та апостольського покликання: “мовби Сам Бог умовляє через нас; від імені Христового просимо: примиріться з Богом” (2Кор. 5:20).
“І зненавидять вас усі за ім’я Моє” (Лк. 21:17). Хто вдихне в себе хоч мало духу світу, той стає холодним до християнства та його вимог. Байдужість ця переходить у ворожість, коли довго в ній залишаються, не оговтуючись, і особливо, коли при цьому захоплять звідкись дрібку хибних учень. Дух світу з хибними ученнями – дух, неприязний Христу: він антихристовий; розширення його – розширення ворожого ставлення до християнського сповідання і християнських порядків життя.
Здається, навколо нас діється щось подібне. Поки що ходить усюди тільки зле гарчання; але не дивно, що скоро почнеться і передбачене Господом: “покладуть на вас руки … і гнатимуть вас … віддані будете … і умертвлять вас” (Лк. 21:12,16). Дух антихристовий завжди один; що було спочатку, те буде і тепер, в іншій, можливо, формі, але в тому ж значенні. Як же бути? “Терпінням вашим спасайте душі ваші” (Лк. 21:19). Терпи з твердим словом сповідання істини в устах і в серці.
