| Cедмиця 2 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
|
Вмч. Феодора Стратилата (319). Прп. Єфрема, патр. Антіохійського (545). Прп. Зосими Фінікійського (VI). Свт. Феодора, єп. Суздальського (1023). Знайдення мощей блгвв. кнн. Василія та Константина Ярославських (ХIII). Ярославської (ХIII) та Урюпинської (1821) ікон Божої Матері. |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Рим. 3:19-26 (зач. 84). Євангеліє.: Мф. 7:1-8 (зач. 20). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Не судіть, щоб не судимі були” (Мф.7:1). Що за хвороба – пересуди й осуд! Усі знають, що це гріх, а тим часом нічого немає звичайнішого в промовах наших, як осуд. Інший скаже: “не постав, Господи, в осуд”, а все-таки осуд свій доведе до кінця. Інший виправдовує себе тим, що розумній людині треба ж мати свій погляд на поточну ситуацію, і в пересудах намагається холоднокровно міркувати; але й просте вухо не може не розрізняти в промовах його осуду, що підноситься і зловтішається.
Тим часом вирок Господа за цей гріх суворий і рішучий. Хто засуджує інших, тому немає виправдання. Як же бути? Як уникнути біди? Рішучий засіб проти засудження полягає ось у чому: вважати самого себе засудженим. Хто відчує себе таким, тому ніколи буде судити інших. Тільки й мови у нього буде: “Господи, помилуй! Господи, прости мої гріхи!”
