| Седмиця 5 після Пасхи. | Посту немає. |
|
Спомин явлення на небі Хреста Господнього в Єрусалимі (351). Мч. Акакія сотника (303). Прпп. Іоанна Зедазнійського та учнів його: Авива, єп. Некреського, Антонія Марткопського, Давида Гареджийського, Зенона Ікалтського, Фадея Степанцминдського, Ісе (Ієссея), єп. Цілканського, Іосифа, єп. Алавердського, Ісидора Самтавійського, Михаїла Улумбійського, Пірра Бретського, Стефана Хірського та Шіо Мгвімського (VI) (Груз.). Прп. Нила Сорського (1508). Знайдення мощей прп. Нила Мироточивого (1815). Любецької (ХI) і Жировицької (1470) ікон Божої Матері. |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Діян. 12:25-13:12 (зач. 31).; Хресту: 1Кор. 1:18-24 (зач. 125). Євангеліє.: Ін. 8:51-59 (зач. 33).; Хресту: Ін. 19:6-11,13-20,25-28,30-35 (зач. 60). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Іудеї розсердилися на Господа за викриття і “взяли каміння, щоб кинути на Нього” (Ін.8:59). Але Господь “пройшов посеред них і пішов далі” (Ін.8:59). Господу нічого не зробили, а себе погубили, бо наслідком їхнього невір’я був страшний вирок Господа: “ось, залишається дім ваш порожній” (Мф.23:38; Лк.13:35), і ще: “підемо звідси”. І перейшов Господь в інше місце і обрав інші народи в оселю Собі, замість улюбленого Ізраїлю.
Ось і тепер, нікчемні люди в самозакоханості гордого розуму, що не вміщає істини Христової, беруть каміння опору Господу і кидають у Нього. Йому-то вони не шкодять, тому що Він все ж таки Господь, і істина Його – непорушна істина, а себе гублять. Господь повз них проходить, залишаючи таких людей їхньому власному пустому розуму, який і крутить їх як вихор слабкі порошинки. Але коли цілий народ захоплюється мудруванням хибним, то весь народ віддається, подібно до іудеїв, своїй долі. Розумійте, народи, і підкоряйтеся Господу!
Серед Великого посту пропонується для поклоніння чесний Хрест, щоб надихнути пісних трудівників до терпеливого несення піднятого ними ярма до кінця, а у вересні для чого це робиться? Так сталося? Але у промислительної Премудрості, яка все влаштовує, немає випадковостей. Ось це для чого: у вересні прибирають із поля, принаймні в нас. Отже, щоб одні з християн, відчуваючи достаток, не сказали: “душе! багато добра лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселися!” (Лк. 12:19), а інші від убогості не впали в дусі, постає перед очима всіх воздвизаємий Хрест, нагадуючи першим, що опора благополуччя — не майно, а християнське внутрішнє хрестоношення, коли зовнішнє, з благості Божої, складається, надихаючи других у терпінні здобувати душі свої, надихаючи на це упевненістю, що з хреста йдуть просто до Раю; тому одні нехай терплять, сподіваючись, що йдуть прямим шляхом до Царства Небесного, а інші нехай куштують зовнішніх утіх зі страхом, щоб не закрити собі вхід на Небо.
